Як повідомляє прес-служба Міністерства фінансів, у січні доходи загального фонду державного бюджету становили 42,6 млрд грн і були на 13,8 млрд грн менше запланованих. Видатки держбюджету — на рівні.
Головною причиною недовиконання доходів у Мінфіні називають істотні зміни макроекономічних показників порівняно з прогнозом уряду, затвердженим у жовтні минулого року: «...Зокрема, міцна гривня (середній курс січня становив 24,1 грн/дол., врахований у бюджеті середньорічний курс 27 грн/дол.), менший на 2,5% обсяг імпорту (у річному вимірі) і зниження цін на газ», — уточнюють чиновники.
Так, Державна податкова служба забезпечила доходів від податків і зборів (з урахуванням відшкодованого ПДВ) на 5,9 млрд грн менше запланованого, Держмитслужба — на 7,9 млрд.
Міністр фінансів Оксана Маркарова пояснила недовиконання бюджету на 13,8 млрд більшою мірою через «об’єктивні й істотні зміни макропоказників».
Водночас у міністерстві планують ініціювати «низку заходів відповідного реагування на об’єктивні фактори, які впливають на доходи і видатки державного бюджету для нівелювання негативного впливу поточних чинників протягом року».
Одне слово — діра у бюджеті в майже 14 млрд гривень перетворилася на «макроекономічну стабільність і ефективне управління держборгом» і в «успіхи на внутрішньому і на зовнішньому ринках...».
А Єврокомісія тим часом почала підготовку виплати Україні другого траншу макрофінансової допомоги в розмірі 500 мільйонів євро. Для отримання грошей Києву треба було виконати умови співпраці з МВФ.
«...Україна виконала всі політичні вимоги, які Євросоюз висував до країни для виплати їй другого траншу макрофінансової допомоги в розмірі 500 мільйонів євро». Про це заявив виконавчий віце-президент Єврокомісії з економіки Валдіс Домбровскіс у вівторок, 28 січня, під час прес-конференції у Брюсселі з прем’єром України Олексієм Гончаруком.
«Я хочу похвалити новий уряд за його ефективну роботу з імплементації усіх політичних заходів програми макрофінансової допомоги. Згідно з нашою попередньою оцінкою, конкретні політичні умови для виділення другого траншу в розмірі 500 мільйонів євро були виконані», — заявив Домбровскіс.
Тепер для отримання цих грошей потрібен запуск програми співпраці України з МВФ. Як відомо, у грудні було досягнуто попередньої домовленості про нову трирічну програму МВФ. Тепер її ще має затвердити рада директорів фонду.
Домбровскіс привітав грудневу домовленість і зазначив, що ЄС очікує виконання Україною погоджених із МВФ заходів. «З нашого боку ми вже запустили відповідні процедури для здійснення виплати, щойно вимоги програми з МВФ будуть виконані», — уточнив заступник голови Єврокомісії.
Гончарук розраховує, що транш може надійти Україні найближчим часом: «Ми очікуємо, що цей транш може бути отриманий у першому кварталі цього року, тобто (...) у найближчі тижні, місяці». Зі свого боку Домбровскіс підтвердив, що кредит можуть виплатити Україні вже в першому кварталі цього року, «якщо все йтиме, як треба...».
Нагадаємо: у 2018-му ЄС затвердив четверту програму макрофінансової допомоги Україні в розмірі одного мільярда євро. В кінці того ж року Єврокомісія надала країні перший транш. Для отримання другого траншу Київ мав виконати низку політичних вимог. Макрофінансова допомога — це кредити, які ЄС виділяє сусіднім країнам, що мають проблеми з підтримкою свого платіжного балансу.
На всьому тому тлі заява директора-розпорядника МВФ Крісталіни Георгієвої виглядає більш ніж обнадійливо. Чиновниця вважає, що Україна демонструє «гарний прогрес» у виконанні попередніх умов фонду щодо затвердження нової програми розширеного фінансування (EFF), про яку було попередньо заявлено в грудні. Про це директорка сказала минулої п’ятниці у штаб-квартирі МВФ.
«Я дуже уважно стежу за розвитком ситуації з моменту досягнення угоди на робочому рівні... Те, що ми бачимо, — це гарний прогрес», — відповіла глава фонду на запитання, наскільки Україна й МВФ наблизились до затвердження нової програми розширеного фінансування.
Нагадаємо, що на початку грудня 2019-го Крісталіна Георгієва офіційно оголосила про досягнення попередньої домовленості щодо нової трирічної програми EFF на суму 5,5 мільярда доларів. Тоді у фонді підкреслили, що для затвердження програми Виконавчою радою Україна має виконати низку «попередніх заходів». Однак що саме передбачають ці кроки, у МВФ не деталізували.
Коментуючи минулої п’ятниці те, які «попередні заходи» все ж має реалізувати українська сторона, Крісталіна Георгієва зазначила, що одним із них було «представлення бюджету, обґрунтованого у фінансовому плані». У МВФ також очікують «кроків, пов’язаних із верховенством права», й стежитимуть за розвитком цього питання впродовж найближчих тижнів. Крім того, директор-розпорядник МВФ звернула увагу на групи впливу, які існують в Україні.
«Наша спрямованість полягає в тому, щоб підтримати Україну на шляху до поліпшення конкурентного середовища. Ми всі визнаємо, що в країні існують певні зацікавлені кола, які не обов’язково допомагають досягти інклюзивного зростання (спрямованого на розв’язання соціальних проблем. — Ред.)»,— зауважила Георгієва і підкреслила, що МВФ готовий підтримати нинішню українську владу на шляху до задекларованих змін.
«Ми всі розуміємо, з якою платформою балотувався Президент, і український народ обрав його за це. Тож ми хочемо зробити все можливе, щоб забезпечити інституційну підтримку країни», — наголосила директор-розпорядник МВФ.
Підсумовував Віктор БОНДАР.