Після завершення циклу різдвяних свят Прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що 2020 рік має стати роком детінізації української економіки. Зокрема, розповідаючи про перші наслідки ліквідації нелегального грального бізнесу, він повідомив, що було закрито понад 5300 нелегальних закладів, які діяли під виглядом лотерей. «Зали гральних автоматів під будь-якими вивісками мають зникнути. Ми повинні показати, що держава захищає закони. Якщо щось заборонено, то воно заборонено», — заявив він.

Ще одним напрямом цієї роботи стало закриття незаконних АЗС, частка яких на ринку нафтопродуктів сягнула майже 25 відсотків. Після ініційованих Президентом перевірок 377 нелегальних заправок було закрито, 243 —демонтовано та 463 — оформили ліцензію. «Ми поступово починаємо наводити порядок. Хто хоче працювати — будь ласка, офіційні документи на діяльність та офіційне оформлення співробітників і працюйте на рівні з усіма. Не хочете працювати легально — закривайтесь і не морочте нікому голову та не спотворюйте конкурентний ринок», — прокоментував ці кроки прем’єр, а наприкінці січня поінформував, що за місяць ціна на дизельне пальне та бензин знизилася в середньому на 2 гривні: «У простих цифрах це означає зменшення щоденних витрат українців на пальне на 16,5 мільйона гривень, або на 511 мільйонів за місяць. До того ж після ліквідації великої кількості нелегальних АЗС офіційні продажі пального за місяць збільшилися на 6 відсотків, тож зростають надходження до бюджету від сплачених податків».

Взявшись за наведення порядку в торгівлі деревиною, уряд затвердив порядок моніторингу та контролю внутрішнього споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів, який передбачає їх обов’язковий електронний облік. «До системи електронного обліку вже підключено всі державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Держлісагентства та Міноборони, проте зі 187 постійних лісокористувачів комунальної власності обліковуються лише 69», — повідомив О. Гончарук, підкресливши, що відсутність електронного обліку створює умови для легалізації незаконно заготовлених лісоматеріалів. Щоб зрозуміти обсяги можливих маніпуляцій, зауважимо: 7,5 відсотка лісового фонду України взагалі не закріплено за постійними лісокористувачами, тож ці ліси ніким не охороняються та облік деревини там не ведеться. Ураховуючи це, прем’єр доручив головам облдержадміністрацій разом з органами місцевого самоврядування невідкладно запровадити повний електронний облік деревини та закріпити «безхозні» ліси за постійними користувачами. Крім того, з 1 лютого продаж деревини має здійснюватися виключно через систему електронних аукціонів ProZorro.

У цьому ж контексті варто згадати про призначення Олександра Новікова головою Національного агентства з питань запобігання корупції. «Хочу донести до суспільства дуже просту думку: в державі корупції більше не буде. Ми дуже рішуче налаштовані, щоб ті, хто цього ще не зрозумів, максимально швидко пішли з державної служби та ніколи туди не поверталися», — заявив прем’єр під час призначення нового голови НАЗК, порекомендувавши йому не обмежуватися вишукуванням якихось незначних помилок в деклараціях маленьких чиновників, а розпочати зі значимих фігур.

До інших важливих починань січня також належить запровадження програми «Доступні кредити 5-7-9%», яка дозволить її учасникам отримати до 1,5 мільйона гривень позики для створення або розширення власного бізнесу.

Для її фінансування в бюджеті на 2020 рік передбачено 2 мільярди гривень. Програма передбачає, що вже з лютого кредити під 5% річних зможуть отримати підприємці, виручка яких становить до 25 мільйонів гривень та які протягом першого кварталу створять щонайменше два робочі місця, під 7% кредити надаватимуть бізнесу з виручкою до 25 мільйонів гривень, який не створює нових робочих місць, та під 9% — для бізнесу з виручкою до 50 мільйонів гривень. За попередніми оцінками, цього року скористатися програмою зможуть до 50 тисяч позичальників.

Після набуття у жовтні 2019 року чинності Законом «Про концесії», в січні уряд мав декілька приводів, щоб прозвітувати про його успішне впровадження. Зокрема, визначено переможців перших концесійних конкурсів щодо портів «Херсон» та «Ольвія» — ними, відповідно, стали грузинська компанія «Рісоіл-Херсон» та катарська «QTerminals». «Передача в концесію — це не лише інвестиції в самі порти, а й збільшення надходжень до бюджетів різних рівнів за весь період дії договору концесії. При цьому важливо, що сам порт повністю залишається в державній власності», -зазначив глава уряду. Зокрема, щорічні концесійні платежі «QTerminals» становитимуть 82 мільйони гривень, а також передбачено інвестиційні зобов’язання в розмірі 3,4 мільярда гривень за п’ять років та 80 мільйонів гривень має бути вкладено у розвиток місцевої інфраструктури.

Міністр інфраструктури Владислав Криклій поінформував, що триває підготовка концесійних проектів у морських портах «Маріуполь», «Бердянськ», «Одеса» та «Чорноморськ», аеропортах «Львів», «Запоріжжя», «Херсон» і «Чернівці», залізничних станціях «Чоп», «Дніпро», «Миколаїв», «Харків», «Хмельницький» та проектів концесійних доріг «Львів — Стрий» і «Львів — Тернопіль».

У січні українці вперше отримали окремі платіжки за газ та за його транспортування, що значно збурило суспільство. Голова Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Валерій Тарасюк у зв’язку з цим пояснив: це пов’язано з розділенням функцій постачання і транспортування газу (анбандлінг), однак це рішення не має впливати на кінцеву ціну блакитного палива для населення.

Стосовно вартості газу, то розрахована за новою методикою оптова січнева ціна на природний газ для потреб населення, виробників тепла та інших захищених споживачів становить 4,65 гривні за кубометр, що навіть менше від раніше затвердженої гарантованої ціни на рівні 5,5 гривні. Міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель зазначив, що зменшення ціни на 25 відсотків стало можливим унаслідок підписання транзитного контракту та наявності надлишкових запасів газу як у наших, так і європейських підземних сховищах. «Для нас надзвичайно важливо до 1 травня, коли відбудеться повна лібералізація ринку, довести українцям, що ринок працює і працює на їхню користь», — сказав міністр та додав, що для кінцевого споживача після додаткових нарахувань (20 відсотків ПДВ, вартість транспортування газу магістральними та розподільними мережами, яка у кожному регіоні різна, та до 2,5 відсотка націнка газзбутів) ціна кубометра газу становитиме від 6 до 7 гривень. Зауважимо, що в грудні 2019 року кінцева ціна для населення становила від 7,2 до 7,8 гривні за кубометр, а в першому кварталі минулого року була на рівні 8,5 гривні.

Минулий місяць також позначився деякою турбулентністю в уряді, яку спричинило оприлюднення аудіозаписів наради, яка начебто відбувалася в кабінеті Прем’єр-міністра. Спочатку О. Гончарук у своєму відеозверненні назвав це атакою тих, хто внаслідок перекриття урядом корупційних схем втрачає мільярди, проте згодом повідомив, що «написав заяву про відставку та передав її Президенту з правом внесення в парламент». Зрештою, Президент Володимир Зеленський під час особистої зустрічі з прем’єром повідомив, що дає йому та його уряду шанс вирішити важливі для суспільства речі, бо зараз не той час, щоб розхитувати державу економічно та політично.

Насамкінець зауважимо: за оперативною інформацією Міністерства фінансів, у січні доходи загального фонду держбюджету становили 42,6 мільярда гривень, що на 13,8 мільярда, або на 24,5 відсотка, менше від запланованого. На жаль, ці показники різко дисонують із розмірами зарплат багатьох високопосадовців. Тож уряду є над чим працювати та що виправляти.