Для Володимира Петровича і його дружини Ніни Миколаївни Шурапових (на знімку) з Кропивницького 2018 і 2019 роки видалися врожайними на ювілеї. Позаторік йому виповнилося 90, їй — 80. А наступного року вони відзначили діамантове весілля — 60 літ разом! Мають двох дітей, чотирьох онуків та трьох правнуків.
Ніна Миколаївна присвятила своє трудове життя святій справі — педагогіці. Після закінчення філологічного факультету Одеського університету працювала вихователем, вчителем початкових класів, згодом викладала російську мову і літературу. А завершила свій плідний освітянський шлях на посаді директора школи, де пропрацювала майже три десятиліття. І лише в 72 роки Ніну Миколаївну відпустили на заслужений відпочинок. Поза школою вона залишалася берегинею роду і дому: діти, чоловік, квартира, дача, город...
А Володимир Петрович працював журналістом у газетах, на телебаченні. Після виходу на пенсію ще два десятиліття віддав обласному музично-драматичному театру імені Марка Кропивницького, де завідував літературно-драматичною частиною. Весь цей час найбільшим його захопленням була творча літературна діяльність. Журналіст, письменник, краєзнавець, мистецтвознавець і театрознавець за своє життя написав чи підготував і видав кілька десятків книжок. Серед них — поетичні збірки, дитячі оповідання, художньо-публіцистичні та краєзнавчі дослідження. Зокрема, у співавторстві з Р. Федосеєвою — фундаментальне документально-художнє дослідження про Кіровоградщину в роки Другої світової війни «Земний уклін тобі, солдате...» (на замовлення Держкомтелерадіо). Та головна тема — дослідження і популяризація творчості Марка Кропивницького й інших корифеїв першого українського професійного театру.
Своє 90-ліття Володимир Шурапов зустрічав із мрією — побачити надрукованою найголовнішу працю свого життя — історично-довідкове видання «Марко Кропивницький та його спадкоємці». Наприкінці минулого року мрія збулася — дослідник презентував солідне, на понад 400 сторінок, умовним форматом А4, повнокольорове видання, присвячене 180-річчю від дня народження Марка Кропивницького. У книжці — три десятки нарисів та есе, майже 300 історичних світлин, пов’язаних із Марком Кропивницьким, театром його імені, сподвижниками та продовжувачами його театральної діяльності. Деякі знімки унікальні. Автор використав майже 400 історичних та наукових джерел і публікацій у ЗМІ починаючи з 1863 року. Один із розділів присвячено історіографії виступів театру від 1875-го до 2012 року. Також подано інформацію про всеукраїнські науково-практичні конференції, присвячені творчості М. Кропивницького та театру корифеїв. Рецензенти — доктори філологічних наук Г. Клочек, В. Панченко, А. Новиков.
Книга має свою унікальну історію: кілька разів переписувалася та доповнювалася протягом багатьох літ. Видавалася за власні кошти автора та шляхом народної толоки. Допомагали діти та онуки. Поряд, як завжди, була муза всього життя — Ніна. Яка, мабуть, чи не найбільше хотіла, щоб ця мрія збулася. «Володя написав книжку про корифеїв нашого театру, але грошей на її видання у нас немає. А я так хочу, щоб він потримав її в руках, погортав сторінки...» — мріяла Ніна Миколаївна.
Унікальний том історичних розвідок, творчих пошуків і життєвих спостережень театрального (і не лише) життя Марка Кропивницького та його послідовників таки побачив світ. Книжка випущена у надзвичайно якісному поліграфічному виконанні видавцем В. Лисенком.
А що ж лауреат кількох обласних премій (дві з яких — імені Володимира Ястребова в галузі краєзнавства та імені Євгена Маланюка в номінації «Літературознавство та публіцистика»), заслужений працівник культури України Володимир Шурапов? Він, як завжди, працює і... мріє. Цього разу про те, щоб найповажніший в Україні і відомий у світі український театр корифеїв (нині — Кіровоградський академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького) отримав статус національного.
Кропивницький.
Фото автора.
