Щасливі разом.
 


Багатодітна сім’я Тимофійчуків із дідом Ярославом (праворуч).

17 лютого народному депутатові дев’ятого скликання Володимиру ТИМОФІЙЧУКУ виповниться 34 роки. Він уродженець села Попельники Снятинського району. Попри молодий вік у його життєвому списку — весь традиційний національний набір здобутків: одружений, батько трьох дітей, посадив сад, викопав криницю, споруджує дім...

Володимир Ярославович здобув фах економіста в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Підприємницьку діяльність у сфері агробізнесу розпочав одразу по закінченні вишу, а два роки тому заснував приватне підприємство. Торік переміг на виборах до парламенту по одномандатному виборчому округу № 89, що охоплює Снятинський, Косівський та Верховинський райони. Член Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики.

Любов до землі з дитинства

Подружжя Володимира та Анни Тимофійчуків багатодітне. Владиславу минуло десять років, Назарію — дев’ять, Євгенії — чотири. Нині, коли чоловік здебільшого в Києві, клопоти з виховання дітей лягли на дружину. З нею й розпочнемо бесіду.

«Володимир заклав у дітей любов до праці на землі. Навіть донечка любить посидіти в кабіні комбайна чи трактора, стежити, як обробляють поле, — розповідає Анна Тимофійчук. — Хоча традиційні дівчачі справи нашій красуні також цікаві».

Синам батько передав і своє захоплення спортом. Обидва хлопчики відвідують секцію вільної боротьби в спортклубі «Ластівка». Там потужний тренерський склад, вихованці перемагали і в міжнародних змаганнях. Малеча має з кого брати приклад. До того ж цей вид спорту виховує сильних, мужніх чоловіків.

Молода сім’я мешкає в Попельниках, у невеличкому будинку. Після одруження спочатку оселилися у Володимирових батьків. Згодом придбали в тому ж селі окреме житло. Поруч ще в 2012 році почали зводити просторий будинок. Проектували самі, щоб біля родинного вогнища затишно й тепло було всім.

А під фатою віночок із барвінку

«Я родом зі Слобідки сусіднього Косівського району. Познайомилися через Володимирову однокурсницю. Приїхав до села на Провідну неділю. А через два роки, так само після Великодня, мій коханий запропонував одружитися», — згадує співрозмовниця.

На Івано-Франківщині досі зберігається традиція робити весілля окремо в нареченої та нареченого. А традицій у родині Тимофійчуків дотримуються.

...Розпочинається весілля ще в четвер. До пишно вбраного подвір’я, через увінчану хвоєю й квітами браму, сходяться гості на коровай. Наречений приїжджає з дружбами та обдаровує свою обраницю весільними туфлями і хусткою. Наречена навзамін дарує білу весільну сорочку.

Побутує ритуал прикрашання весільного деревця, зазвичай сосни. Верхівку одягають у квіти батьки, далі — брати й сестри, дідусі й бабусі. Вплітають пір’я, сухий чебрець. Запрошені гості супроводжують ритуал піснями. 

Фату нареченій чіпляє батько, а під нею віночок із барвінку, обплетений довгими червоними нитками через просвердлені в чотирьох точках монети. Цей символ зберігають упродовж усього подружнього життя. Мама ж нареченого чіпляє синові на груди давню хустку, під нею — теж барвінковий оберіг. Наступного дня молода «розтанцьовує» фату з дружками. Новоспечену молодичку опісля зав’язує отою хусткою чоловік.

Реєстрація в РАЦСі — в суботу, як і вінчання в церкві. Тимофійчуки зафіксували свій світський і церковний шлюб у Косові. Потім молодята роз’їхалися по своїх домівках. А ввечері молодий у супроводі дружб викуповував дружину в її родини. Дружки чіпляли віночки дружбам. А далі — забави аж до рання під живу музику. А то ще й у неділю.

За прикладом батьків

У вільний час Анна вишиває і дуже пишається тим, що Володимир залюбки надягає сорочки її роботи. Також вона вправна господиня, любить куховарити, звична до сільської праці. Та й свекруха — мама Марія — сучасна, не сувора. Підказує за потреби, допомагає з вихованням дітей.

Загалом зі старшим поколінням тут тісні стосунки. Батько народного депутата Ярослав Володимирович — зі звичайної селянської родини. Дід сплавляв ліс річкою Черемош. А там треба було мати вправність, кмітливість і силу. Чотирьох своїх синів привчив до роботи. Працювали на полі та в саду, плекали виноградник.

Ярослав Тимофійчук став фермером із посвідченням № 1 у Снятинському районі, ще в 1987 році зареєстрував перший кооператив «Черемош». Розпочав із 16 га поля, спеціалізувався на вирощуванні овочів та зернових.

Господарство досі діє. Додалося ще одне — ФГ «Ярослав і К», що орендує землі в сусідньому Коломийському районі. За прикладом старшого брата і Богдан Тимофійчук, інженер-нафтовик за фахом, зайнявся сільським господарством, створив у 1994-му ПФ «Богдан і К», а невдовзі став класичним фермером, із рослинницьким та тваринницьким напрямами.

За прикладом старших Тимофійчуків під час свого фермерства Володимир Ярославович важливе місце відводив благодійній діяльності. У селі Вовчківці, де здійснював виробничо-господарську діяльність, на ремонт і реконструкцію шкіл, медзакладів, дитсадочків, будинків культури, а також церков було витрачено понад чотири мільйони гривень власних коштів агрофірми. За що й отримував неодноразову подяку і почесний диплом «Кращий меценат року».

«Запозичені в батьків навички, приклад родини, навчання в університеті, отриманий досвід допомагають у нинішній законотворчій роботі. Працюю над законопроектами в аграрній сфері. Приміром, за моїм поданням, а також колег із Комітету з питань аграрної та земельної політики, прийняті так звані соєві правки до податкового законодавства (до прийнятих 07.12.2017 р., через які ціна на сою знизилася на внутрішньому ринку на третину). 16 січня правку проголосували, і тепер ситуація на ринку цін виправилася, тож наші аграрії знову зможуть отримувати кращі й стабільніші фінансові результати за свою нелегку працю. Це радує», — розповідає Володимир Тимофійчук.

Народний депутат бере активну участь у децентралізаційних процесах, у зустрічах на різних рівнях щодо формування ОТГ. Важливо донести до громад державотворчі процеси, а також вислухати людей. Володимир Тимофійчук проводить регулярні зустрічі з виборцями, допомагає розв’язувати проблеми районних лікарень і сільських амбулаторій свого округу. Столиця не віддалила парламентарія від своїх краян. Навпаки, тепер більше дбає про те, щоб їм жилося краще.

Івано-Франківська область.

Фото надано Анною Тимофійчук.