Скажемо прямо, урядова програма «Доступні кредити для підприємців 5-7-9%» на Луганщині великого ажіотажу не викликала. Інтерес та попит на неї, звісно, є, але не в такому обсязі, як передбачалося. Пояснити це насамперед можна тим, що такі наміри підтримки малого та середнього бізнесу з боку українського уряду на сході країни випередила досить дієва програма FinancEast, яку реалізує тут Європейський Союз. Конкретно йдеться про те, що Німецький державний банк розвитку KfW надав фінансову підтримку, яка у вигляді субсидій та компенсацій спрямовується на відшкодування до 50% вартості інвестиційних проектів малих, середніх та мікропідприємств без ПДВ. Для двох областей — Луганської та Донецької — загальна сума цієї програми становить 8 млн євро. Максимальний розмір компенсації — 150 тис. євро, а обов’язковою умовою є власний внесок у 50%. Одне слово, умови досить прийнятні, тож підприємництво регіону поспішило скористатись можливістю отримати таку допомогу.

Програма стартувала наприкінці грудня минулого року, і вже на сьогодні Ощадбанк видав 13 кредитів на суму 37 млн грн та чотири кредити на 17 млн грн будуть виділені найближчим часом.

Загалом вважається, що 2020 рік для малого та середнього бізнесу розпочався з добрих подій та надій, тож його можна характеризувати як рік фінансової підтримки для бізнесу. Презентована на початку лютого програма уряду «Доступні кредити для підприємців 5-7-9%», на реалізацію якої до державного бюджету спрямовано 2 млрд грн, та підтримка міжнародних партнерів, яка також націлена на здешевлення кредитів шляхом компенсації відсоткової ставки, мають позитивно позначитись на розвитку малого та середнього підприємництва. А для Луганщини це дуже важливо.

Сьогодні малий та середній бізнес області — це 22 тис. суб’єктів господарювання. До початку бойових дій було значно більше — 75 тис., тобто їх кількість зменшилась майже втричі. Нині ситуація складається більш-менш стабільна, кількість суб’єктів малого та середнього бізнесу хоча й повільно, але зростає. Найбільшою проблемою підприємців області порівняно з іншими регіонами є те, що починаючи з 2014 року вони позбулися ринків збуту та постачання сировини. І головне — Луганщина має найдовшу, найскладнішу порівняно з іншими регіонами логістику до ринку Європейського Союзу — 1300 км.

Розподіл суб’єктів господарювання по території області не пропорційний: більшість зосереджена у містах обласного значення, найменше — у сільських районах. За видами економічної діяльності підприємство розподіляється так: їх найбільший відсоток у лісовому, рибному, сільському господарстві — 30%, оптова, роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів — 20%, у промисловому виробництві — 15%, будівництво та транспортна галузь займають відповідно 7,7 і 4% , інші послуги — 22%.

— Дуже хочеться, щоб наші підприємці були більш активними, — каже заступник директора департаменту — начальник управління інвестиційної діяльності, підприємництва та цінової політики департаменту економічного розвитку, зовнішньоекономічної діяльності та туризму Луганської облдержадміністрації Людмила Ахтирська. — Тому що, скажімо, програма підтримки FinancEast передбачає 8 млн євро на дві області і жодних пільг по ній немає. Тобто вона працює за принципом «хто перший». Як кажуть, той, хто не встиг — той запізнився, тож зволікати не варто. Від активності самого підприємництва залежить те, скільки коштів отримає наш регіон. До речі, в області за статистикою 22 тис. підприємців, а в Донецькій втричі більше — 65 тис.

У рамках регіональної програми підтримки малого та середнього бізнесу Луганська ОДА також планує виділити з обласного бюджету на часткову компенсацію відсоткових ставок 1 млн грн. Така підтримка була надана торік, але, на жаль, цей механізм не спрацював. Чому? Кажуть, що певним чином через зміни керівників області. Як відомо, за рік їх змінилось аж три. До речі, в Донецькій області регіональна програма «Куркуль» у минулому році також не спрацювала.

Говорячи про фінансову підтримку малого та середнього бізнесу, Людмила Ахтирська звертає увагу на ще один важливий момент — законодавчий.

— У 2018 році наш департамент з Головним управлінням ДПС в Луганській області виписали законопроект і подали його на розгляд народним депутатам, — розповідає вона. — Ми пропонували законодавців передбачити пільги нашим підприємцям, щоб 9% податку на прибуток, який, як відомо, становить 18%, вони не платили, а використовували на модернізацію основних фондів. На цільове призначення. На жаль, нас не почули. Цей проект залишився без уваги і міністерства економіки, і міністерства фінансів. У 2019-му ми також направляли свої пропозиції щодо передбачення пільг для малого та середнього бізнесу. Але знову їх не розглядали. Що залишається робити, як розвивати бізнес? Лише брати банківські кредити. Як показав аналіз за 2019 рік, у ПриватБанку та Ощадбанку наші підприємці взяли кредитів на суму 140 млн грн. Тож якщо сьогодні по цих кредитах вони платять 20%, то чому б їм не скористатись можливістю платити 5, 7 чи 9%, як передбачено новою урядовою програмою? На мою думку, такі кредити треба брати. Гадаю, що 2020 рік дасть поштовх розвитку підприємництва в Україні і, зокрема, на Луганщині.

Луганська область.

Фото з соціальних мереж.