Форум проведений з ініціативи Реанімаційного пакета реформ та низки громадських і міжнародних організацій, під час якого політики та експерти обговорили прогрес впровадження реформ за перші півроку діяльності уряду та парламенту, а також пріоритети на 2020—2021 роки.
Звертаючись до учасників форуму, Прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що уряд «має великий амбітний план на цей рік. Ми працюємо над тим, щоб держава ставала ефективнішою, ми намагаємося рахувати гроші платників податків».
Відповідаючи на запитання, глава уряду також заявив, що у цьому році має бути серйозно змінено підхід до публічних фінансів, буде проведено аудит Пенсійного фонду, вже створено робочу групу, щоб проаналізувати податкову систему.
Під час панельної дискусії щодо програми дій уряду і парламенту Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук (на знімку) відзначив, що за період роботи Верховної Ради дев’ятого скликання прийнято понад сто законодавчих актів. «Якщо запитати, чи всі з них були успішними і досягли своєї мети, то безперечно, ні. Ми аналізуємо це, бачимо, де припустилися помилок, хочемо виправити ситуацію, що склалася, — сказав Р. Стефанчук. — Де влізли в ті чи інші законодавчі акти якісь лобістські правки — будемо їх вичищати за допомогою в тому числі й Президента України, який деякі законодавчі ініціативи ветує, вказуючи Верховній Раді, що те чи інше положення не є обґрунтованим».
Р. Стефанчук також зауважив, що український парламент працював у декількох ключових сферах — це боротьба з корупцією, запуск антикорупційних органів, розвиток бізнесу і покращення інвестиційного клімату, напрацьовано низку законодавчих ініціатив, які знімають штучні обмеження, боротьба з монополіями, створення рівних правил гри для багатьох учасників ринку. Окрім того, значну увагу приділено створенню більш справедливої судової системи, питанням оборони, інфраструктури, соціального захисту.
«Реформи повинні мати кінцеву мету: це баланс інтересів трьох суверенних суб’єктів держави — баланс інтересів людини, суспільства і держави», — підкреслив Р. Стефанчук. Він нагадав, що за всі роки Незалежності лише у 1997, 1999 і 2007 роках у парламенті було щось на кшталт законодавчого плану, а увесь інший період Верховна Рада працювала без такого плану. «Ми вирішили змінити цей підхід і хочемо запропонувати план, щоб кожен громадянин розумів і усвідомлював, над чим нині працює Верховна Рада, — зауважив Р. Стефанчук. — Ми зібрали всі ініціативи від громадянського суспільства і напрацювали план, як будемо діяти». За словами Першого заступника Голови Верховної Ради, проведено також зустріч парламентаріїв із представниками Національної академії наук, створено декілька робочих груп, зокрема, щодо питань всеукраїнського референдуму. «Влада дослухається і працює з громадянським суспільством», — запевнив Р. Стефанчук.
Крім того, як розповів Р. Стефанчук, у Плані законопроектних робіт визначено декілька важливих блоків питань. Перший — це зміни до Конституції, зокрема зміни, подані Президентом щодо скорочення народних депутатів до 300, скасування адвокатської монополії, законодавчої ініціативи народу. Другий — децентралізація, щоб вибудувати ту модель, яка буде найбільш ефективно розвиватися в українському суспільстві. Наступний блок — це закони, які передбачені Конституцією України, але досі не були ухвалені парламентом. Також це питання кодифікації, систематизація національного законодавства, зокрема, створення Кодексу України про адміністративні процедури, Медичного кодексу, Кодексу електронних комунікацій, оновлення деяких чинних законодавчих актів — Цивільного, Кримінального, Житлового кодексів та ін. Визначено перелік першочергових законодавчих актів, які пов’язані з інвестиційним кліматом, діджиталізацією, народовладдям, медіацією, створенням Бюро економічної безпеки, яке має прибрати всі непритаманні функції з інших правоохоронних органів у сфері економічного тиску на бізнес тощо. Ще один блок питань стосується ратифікації міжнародних угод, урядових законопроектів та внесення змін до чинних законів.
Як зробити громадян головним двигуном реформ у сфері державного управління, які інструменти потрібно залучити для забезпечення прямої демократії та демократії? Ці питання обговорили учасники панельної дискусії
«Належне урядування: як забезпечити народовладдя та ефективне державне управління». Заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики Ольга Совгиря розповіла про зусилля парламенту в напрямку розробки законопроекту про всеукраїнський референдум, масштабну роботу із внесення змін до Конституції, прийняття закону про ринок землі.
Стосовно законопроекту про всеукраїнський референдум, то вона повідомила, що одним із проблемних є питання, чи має бути предметом референдуму ухвалення та скасування законів. Це питання ще перебуває на етапі обговорення, оскільки існує різна практика зарубіжних країн.
Заступник голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Аліна Загоруйко розповіла іноземним учасникам форуму про схвалений парламентом у грудні минулого року новий Виборчий кодекс, що передбачає пропорційну виборчу систему за відкритими партійними списками, а також про доопрацювання робочою групою законопроекту про референдум. «Референдум не є панацеєю, такий інститут має свої недоліки, референдум можуть використовувати різні групи впливу з політичних мотивів, і законодавці мають нівелювати такі ризики, — вважає А. Загоруйко. — Варто також говорити про використання допоміжних форм електронної демократії — електронні петиції, право народної ініціативи, народне вето тощо».
Довідково
«Форум реформ: на шляху до Вільнюса» проводиться у рамках підготовки до Ukraine Reform Conference, яка у липні 2020 року відбудеться у столиці Литовської Республіки Вільнюсі.
Скріншот відео.
