Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Роман Лозинський, перший заступник керівника Офісу Президента України Сергій Трофімов, народний депутат України, голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко, голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко.
Під час публічної дискусії.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
«Мета реформи — комфорт кожного мешканця України. Доступність адміністративних послуг, медицини, освіти — це зручність і комфорт проживання в нашій державі. У цьому і буде сила кожної громади і держави загалом», — сказав віце-прем’єр-міністр, міністр розвитку громад і територій Денис Шмигаль, відкриваючи публічну дискусію, і додав, що завершитися реформа має змінами до Конституції, які напрацьовуватимуть за результатами великого суспільного обговорення. «Сьогодні з’явилися росточки суспільної довіри до влади», — процитував у своєму вітальному виступі слова професора, спецпредставника уряду Німеччини з питань реформи Георга Мільбрадта Денис Шмигаль і наголосив: «Це дуже важлива річ, яка формує країну та її незалежність. І їх потрібно зберегти і примножити. Тому ця дискусія — це крок, який влада і суспільство роблять назустріч одне одному і який точно дасть результат».
Виступаючи під час першої панелі «Інклюзивний процес узгодження змін до Конституції в частині децентралізації», народний депутат, голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко визнав, що попередні спроби подання конституційних змін зазнали критики через закритість процесу їх напрацювання, і додав, що влада нині виправляє свої помилки. Крім того, за його словами, концепція реформи, яка напрацьовувалась п’ять років тому і з якої, власне, розпочалась децентралізація, сьогодні застаріла. «За п’ять років багато що змінилося, і нині самоврядування себе по-іншому почуває. Фактично нам потрібно переглянути саму стартову концепцію і знайти відповіді на ті запитання, які ставить сьогодення», — зауважив він.
Перший заступник голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Роман Лозинський (фракція «Голос»), привітавши початок публічних дискусій, сказав, що вони не для того, щоб знайти в залі триста голосів. «Ми обговорюємо ці зміни не для того, щоб прийняти новий черговий нормативний акт у стінах парламенту. Маємо розуміти: ключовим власником цієї реформи є громади. Думаю, кожен відповідальний політик підтримає ці зміни до Конституції лише тоді, коли вони будуть підтримані громадами. Тож маємо не триста голосів знайти, а здобути підтримку десятків тисяч сільських голів, голів об’єднаних громад, депутатів місцевих рад, які мають стати нашими партнерами», — сказав він.
Голова комітету Андрій Клочко, зауваживши, що саме комітет Верховної Ради має стати тією платформою, яка врешті буде місцем пошуку консенсусу, запевнив: усі рішення депутати приймають після тривалих консультацій і з урахуванням думки всіх представників фракцій і груп.
Під час імпровізованого брифінгу Олександр Корнієнко повідомив також, що паралельно з публічним діалогом відбуватимуться консультації з фракціями для пошуку консенсусу всередині парламенту. «Звичайно в цих процесах ми також дослухаємося до думки наших іноземних партнерів», — додав він.
Його колега по комітету Віталій Безгін, зачепивши часові рамки, зауважив, що після публічних обговорень, у тому числі і в регіонах, будуть окремі консультації на рівні Ради Європи. Після цього відбудеться фінальне погодження на крайньому заході в Києві.
Відповідаючи на запитання щодо червоних ліній, які мають бути в проекті конституційних змін, О. Корнієнко сказав, що ключова з них — це безпекове питання: «Ми хочемо провести дискусію з представниками місцевої влади, як державі забезпечувати безпековий компонент у випадку, якщо місцеві ради приймають рішення, які загрожують територіальній цілісності. Які для цього мають бути запобіжники, крім вже наявних».
У цьому контексті депутат зауважив, що префект — це лише одна із запропонованих моделей. «Тут головне — знайти той унікальний для України рецепт, який працюватиме. У нас є дуже глибокі традиції народовладдя, люди у нас волелюбні, і будь-який нагляд сприймається сам по собі як щось негативне. Але нагляд може реалізовуватись і у вигляді листувань, порад. Префект не може підмінити собою судову владу, це потрібно розуміти. Одна з наших ідей, яка сьогодні дискутуватиметься, — дати префекту можливість першочергового отримання рішень місцевих рад для подальшої комунікації».
Загалом робота першого публічного обговорення була розбита на декілька панельних дискусій. Під час першої, політичної, виступили народні депутати, представники уряду, Офісу Президента та науковці. У рамках другої панелі своє бачення реформи озвучили представники асоціацій органів місцевого самоврядування. Третя — давала можливість ознайомитися з іноземним досвідом упровадження децентралізації. Потім передбачалась робота у форматі «світового кафе» (обговорення у невимушеній атмосфері за окремими столами) і презентація результатів обговорення. Далі дискусія переміститься в регіони. Цей діалог має закріпити реформовану систему місцевого самоврядування, нову територіальну організацію влади, а також децентралізацію владних повноважень.
Дослівно
Віталій БЕЗГІН, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування:
«На кінець березня ми можемо очікувати подання проекту змін до Конституції до парламенту. Що стосується ухвалення, то ми є заручниками того, що в жовтні відбудуться чергові місцеві вибори, і, звісно, ми хочемо забезпечити новий адміністративно-територіальний устрій та зміни до Конституції до них. Відповідно у нас є проміжок часу — початок чергової сесії з 2—5 вересня, коли ми плануємо виходити на голосування в 300 голосів. Будемо сподіватися, що цей інклюзивний формат сприятиме голосуванню фракцій та груп за зміни до Конституції».
