Трудовий кодекс і конвенція Міжнародної організації праці № 95, ратифікована Україною, наголошують на пріоритетному порядку охорони заробітної плати працівника. Невиплата зарплати безпосередньо впливає на фінансове становище, життєвий рівень населення і перетворюється на фактор зростання соціального напруження. До того ж рівень життя працівників та їхніх родин залежить не лише від рівня зарплати, а й від механізму її виплати. Це підкреслила голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова під час слухань «Стан погашення заборгованості з виплати заробітної плати».

За її словами, явище заборгованості притаманне пострадянським країнам, держави з розвинутою економікою такої проблеми не мають. Тож закликала учасників слухань не лише обговорювати проблему, а й висловлювати конкретні пропозиції, щоб народні депутати могли їх втілити в законодавство.

Наразі Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства вбачає необхідність запровадити низку превентивних заходів для зменшення заборгованості. Ідеться, зокрема, про запровадження пені в разі порушення строків виплати заробітної плати. «Ми вважаємо, що має бути диференційований підхід для тих працівників, які перебувають у трудових відносинах і які вже розірвали відносини з роботодавцями», — зауважила за-ступник міністра Юлія Свириденко.

Також урядовці пропонують підвищити повноваження Держпраці і надати її приписам щодо погашення заборгованості статус виконавчого документа, який підлягатиме виконанню без додаткового рішення суду. Крім того, на думку Ю. Свириденко, має бути матеріальна відповідальність тих власників, менеджмент яких спричиняє заборгованість.

На думку голови Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні, голови Федерації профспілок України Григорія Осового, лише синергія парламентського контролю, зокрема, бюджетного, податкового, економічного комітетів та правової політики й економічного розвитку у співпраці з урядом, зможуть змінити правила. А вони, наголосив він, дуже несправедливі.

«Має бути невідворотність і зіставність відповідальності будь-якого роботодавця, органу влади чи інституції за завдані працівнику збитки. Маємо усунути дискримінацію між захистом прав працівника і інтересів держави. Якщо людина півроку не отримує зарплату, то індексація становитиме два відсотки. Якщо підприємець вчасно не сплатить податок чи ЄСВ, то з нього стягнуть 20 відсотків штрафу плюс пеню 0,1 відсотка. Це абсурд, який потрібно змінювати», — наголосив він.

Заступник міністра енергетики та захисту довкілля Олексій Рябчин у контексті заборгованості зачепив, зокрема, проблему з шахтарями. За його словами, заборгованість перед працівниками енергетичної галузі на перше лютого становила 584 мільйони гривень, 94 відсотки з яких припадає саме на вугільну галузь. «За даними щотижневого моніторингу, впродовж лютого заборгованість, що обліковувалась на 1.02.2020 р. зменшилась на 230 мільйонів гривень, або на 39,5 відсотка. І на 28.02.2020 р. становила 353,9 мільйона гривень», — додав О. Рябчин.

Акцентувавши увагу на тому, що вугільна галузь нині, на жаль, є дотаційною, заступник міністра повідомив, що розробляється концепція її реформування. Відповідно до неї буде здійснено комплекс заходів із підготовки та проведення приватизації перспективних та ліквідації неперспективних вугільних шахт, залучення інвестицій, виходячи з необхідності запровадження механізму економічного стимулювання державних вуглевидобувних підприємств. Також парламенту пропонуватимуть ухвалити низку законів для того, щоб вирішити це складне питання.

ЦИФРА

За даними Державної служби з питань праці, місцевих органів виконавчої влади, станом на березень 2020 року заборгованість у виплаті зарплати становила три мільярди гривень. Вона утворилась на 768 підприємствах. 63 відсотки з них активно функціонують, підприємства-банкрути становлять 33 відсотки, економічно неактивні підприємства — 3,6. За формою власності найбільша заборгованість припадає на приватні та державні підприємства. Антилідерами серед областей є Донецька (649 мільйонів гривень), Харківська (400 мільйонів), Дніпропетровська (365,7 мільйона), Сумська (364 мільйони) області та Київ (219 мільйонів гривень).