Відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» фінансування заходів щодо соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, здійснюється із спеціального фонду державного бюджету України за рахунок збору з експлуатуючої організації ядерних установок, якою є Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

У зонах спостереження діючих українських АЕС станом на початок 2019 року проживало понад 796 тисяч осіб. На соціально-економічну компенсацію ризику населення зон спостереження чотирьох АЕС «Енергоатом», за підсумками виробничої діяльності 2019 року, відповідно до кількості виробленої електроенергії перерахував до держбюджету 473,4 млн гривень, виконавши відрахування компенсаційного збору у повному обсязі.

Тим часом цьогоріч громадам прилеглих до діючих АЕС територій уряд виділив лише 137 млн 499,5 тис. гривень, з яких майже 30 млн гривень спрямовано на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення зони спостереження Рівненської АЕС. Ця субвенція є додатковим ресурсом для соціально-економічного розвитку чотирьох районів Рівненщини й Волині.

У поточному році розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам становитиме:

Обласні бюджети:

•Рівненська область — 6 млн 410,63 тис. грн;

•Волинська область — 2 млн 521,405 тис. грн.

Районні бюджети:

•Маневицький район (Волинська область) — 6 млн 585,36 тис. грн;

•Володимирецький район (Рівненська область) — 8 млн 994,738 тис. грн.;

•Сарненський район (Рівненська область) — 650,491 тис. грн;

•Костопільський район (Рівненська область) — 153,6 тис. грн; 

•Вараська міська об’єднана територіальна громада (Рівненська область) — 4 млн 466,018 тис. грн.

Відповідно до постанови Кабміну субвенція спрямовується, насамперед, на будівництво, реконструкцію, ремонти захисних споруд цивільного захисту, навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, культури, фізичної культури і спорту, об’єктів житлово-комунального господарства, автомобільних доріг та систем зв’язку; закупівлю засобів захисту органів дихання та препаратів стабільного йоду; навчання населення користуванню цими засобами та об’єктами спеціальної соціальної інфраструктури.

Загалом щорічно на компенсацію ризику уряд спрямовує 137,5 млн грн. За 2017—2019 роки загальна сума субвенції на ці цілі становила 412,5 млн грн. Велика частина виділених коштів — понад 310 млн — пішла на будівництво та ремонт об’єктів соціальної інфраструктури, 32,6 млн — ремонт захисних споруд цивільної оборони, 9,7 млн — на закупівлю препаратів калію йодиду, респіраторів, проведення навчання. Зокрема, виконано ремонт на 91 захисній споруді і 472 об’єктах спеціальної соціальної інфраструктури — закладах освіти та медицини, дорожньої інфраструктури.

За результатами аудиту Рахункової палати встановлено, що за останні три роки жителі зон спостереження АЕС України недоотримали з держбюджету понад 1 млрд грн компенсації соціально-економічного ризику. При цьому щороку жителі зон спостереження АЕС недоодержували як мінімум майже 250 млн грн компенсації. Тобто, лише третина цільового збору з АЕС була спрямована з держбюджету на відповідні заходи.

У грудні 2019 року керівник «Енергоатома» Павло Павлишин звернувся до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету з проханням підтримати законопроект № 2526 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження)». Він відносить збір на соціально-економічну компенсацію ризику виключно до джерел формування спеціального фонду держбюджету та передбачає спрямування всіх отриманих коштів на субвенцію з держбюджету місцевим бюджетам. Цей законопроект підтримано Комітетом Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг та Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

Довідково

За останні три роки до державного бюджету повернуто 59,2 млн грн, тобто щорічно не використовувалося 12—16% коштів субвенції. Аудитори виявили факти, що іноді кошти фактично взагалі не використовувалися через неналежний контроль за виконанням підрядниками договорів на місцях або ж використовувалися неефективно. Також були встановлені порушення у сфері державних закупівель на суму 51,2 млн грн та факти використання бюджетних коштів з порушеннями законодавства на суму майже 5 млн грн. Окрім того, аудиторами виявлено порушення законодавства з питань містобудівної діяльності з боку замовників і підрядників на суму 47,6 млн грн.

***

Завдяки Рівненській АЕС торік Рівненщина увійшла в трійку кращих областей України за динамікою промисловості. Область здобула третє місце у рейтингу за динамікою промисловості — зростання на 6,9%. Саме такий розвиток підтвердили дані Державної служби статистики України та її територіальних органів. Найбільший внесок у це досягнення зробила Рівненська АЕС, яка минулого року наростила виробництво електроенергії на 8,9%.

Юлія КУЛАЄВА, кореспондент прес-центру Рівненської АЕС.