Потепління в усіх областях прискорило польові роботи. Ярі у господарствах  посіяно більш як на мільйоні гектарів – за тиждень додалося майже 400 тис. га. Отож понад 7% від запланованих площ позаду, повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.

Нагадаємо, за прогнозами Мінекономіки, основні ярі культури займатимуть 15,26 млн га – дещо більшу площу, ніж у 2019-му. В структурі зросте частка кукурудзи та соняшнику, зменшиться ячменю, сої та цукрового буряку.
    
Запровадження на всій території України надзвичайної ситуації не передбачає обмеження вільного руху товарів. Отже, як стверджує Тарас Висоцький, і посівна не страждає від перебоїв з матеріально-технічними ресурсами: насінням, засобами захисту рослин, мінеральними добривами, пально-мастильними матеріалами тощо. А погода, запевняють в Укргідрометцентрі, сприяє швидкому проведенню весняно-польових робіт.

Тим часом, за прогнозами Інституту аграрної економіки, найбільше порівняно з минулим роком зростуть врожаї гороху та гречки. У першому випадку показник 2019-го, очікується, буде перевищено на 20% і у підсумку становитиме 687,4 тис. тонн, у другому на 13,3% – до 96,4 тис. тонн, поінформував директор інституту Юрій Лупенко.

За його словами, серед продукції зернової групи також прогнозується збільшення врожаю жита – до 355,4 тис. тонн (+6,7%), та ярої пшениці – до 696,8 тис. тонн (+5,3%). 

Практично на торішньому рівні збережеться виробництво рису – 54,5 тис. тонн.

Посилену увагу господарства приділяють культурам, які відновили свою прибутковість, пояснює Юрій Лупенко. Так, торік рентабельність виробництва гороху становила 12,2%, тоді як позаторік ця культура була збитковою (- 5,4%). Схожа ситуація і з гречкою, прибутковість якої торік зросла до 6,5% проти (- 17,2%) у 2018-му. Рентабельність виробництва жита сягнула у 2019 році рекордних 43,2% (!) проти (- 2,2%) у попередньому році.

Але не гречка і навіть не жито (хоча і залишаються важливими складовими нашої продовольчої безпеки) визначальні у загальному показнику вирощеного в країні зерна. Обсяги його виробництва, за прогнозами, загалом знизяться на 7,7 млн т, тобто на 10,3% порівняно із зерновим валом-2019. Втім, очікуваний урожай у 67,3 млн т, зазначає Юрій Лупенко, стане третім результатом за всю історію країни, а значний недобір хлібних культур істотно не вплине на насиченість внутрішнього ринку.

Фото: Укрінформ