Відбулося перше засідання Комітету Верховної Ради в режимі відеоконференції. Першопрохідцями стали народні депутати – члени Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. "Ми перший комітет у парламенті, який проводить засідання в такому дистанційному режимі, – зауважила голова комітету Галина Третьякова. – Секретаріат запропонував нам порядок денний, в якому 22 питання. І якби ми його проводили в очному режимі, то витратили б 2,5-3 години". Утім, народні депутати домовилися, що працюватимуть рівно дві години й розглянуть ті питання, які встигнуть. Решту дорозглядатимуть у п'ятницю. Це потрібно для того, щоб проаналізувати якість дистанційної роботи, врахувати всі нюанси і в подальшому вийти на ефективну плідну роботу. "Маємо напрацювати досвід і зробити для себе зворотний зв'язок чи все правильно і як взагалі це все відбувалося", – зауважила очільниця комітету.
Під час засідання народні депутати в рамках підготовки до першого читання розглянули проект змін до деяких законодавчих актів щодо кваліфікації як фактору адаптації та мобільності українця (№ 2481). Цей законопроект вирішує багато питань, у тому числі й проблему введення в країні поняття кваліфікації, а не професії, наголосила Галина Третьякова, яка виступає одним із авторів цього документа. "Водночас, ми розширюємо перелік кваліфікацій, – сказала вона. – Щоб наш ринок праці був більш гнучким та дозволяв українцям адаптовувати свою працю за кордоном, або використовувати в своїй країні отримані там навички". Парламентарій зауважила, що таку ініціативу позитивно оцінюють представники профспілок. Негативний висновок надала тільки Конфедерація роботодавців України, тому Г. Третьякова запропонувала рекомендувати Верховній Раді взяти цей проект закону за основу, "а якщо буде воля в залі, то й проголосувати в цілому". Таку пропозицію підтримали всі, хто брав участь у засіданні.
Під час засідання комітету розглянули низку законопроектів на предмет включення їх у порядок денний сесії.
Дискусія розгорнулася під час обговорення питання про включення в порядок денний сесії законопроекту з доповненням до статті 10 закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щодо конкретизації осіб, які мають належати до військовослужбовців (№ 3095). Один із його авторів – Михайло Цимбалюк – зауважив, що законотворці пропонують уточнити перелік військовослужбовців, які потребують соціального захисту і яких задіяли до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС розпорядженням Ради Міністрів УРСР 1 травня 1986 року. Йдеться про те, що деякі особи цивільної оборони з числа спецзагонів захисту підвищеної готовності Чернігівської, Київської та Житомирської областей не потрапили у визначений законом перелік, підкреслив М. Цимбалюк. За його словами, ці люди не можуть довести, що були призвані до ліквідації аварії, бо їм не давали жодних довідок ані від Міністерства оборони, ані від Міністерства внутрішніх справ. Нині їхнім єдиним аргументом може вважатися інвалідність, яку отримали внаслідок перебування в зоні високої дії радіації. Відповідаючи на уточнююче питання, народний депутат зауважив, що нині йдеться майже про 350 осіб, які можуть потрапити під дію цього закону, якщо його ухвалять.
Голова комітету Г. Третьякова наголосила: Мінсоцполітики та Міноборони виступають проти того, щоб надавати статус військовослужбовця представникам цивільних служб. М. Цимбалюк погодився, що під час підготовки законопроекту необхідно буде тісно співпрацювати з Міністерством оборони. Адже, фактично, йдеться про людей, які можуть довести свою присутність у тридцятикілометровій зоні ураження тільки хворобами, характерними для радіаційного опромінення. І, дійсно, важливо не допустити лазівки в законі для тих, хто захоче ошукати державу і безпідставно "зайти" в цю категорію. Відтак, комітет проголосував за те, щоб доопрацювати законопроект у робочій групі, куди ввійдуть народні депутати на чолі з М. Цимбалюком, а також представники профільних міністерств.
