Восени минулого року йому виповнилося 89 літ, але й досі моторно гасає то сюди, то туди на двоколісній машині, по-молодечому натискаючи ногами на педалі. Навіть під час їзди на крутих підйомах не зупиняється – моцак та й годі.
"Біціглі мені у великій пригоді, бо економиться час на вирішення невідкладних справ", – каже Дмитро Федорович. Найчастіше його маршрут на ровері пролягає до магазинів чи ринку, де закупляє харчі й господарські речі. У нагоді також за відвідин синів Василя, Дмитра, Івана та Михайла, які звели собі окремі сімейні гнізда в селищі. Зручний транспорт і коли забажається піти в гості до когось із родичів або знайомих.
Непосидючий дідусь і вдома весь час у русі. Дружина Марія передчасно померла, але він ще донедавна сам тримав на обійсті корівчину, а тепер має три кози. З ними теж треба бути рухливим. На зимову годівлю накосити сіно й отаву, та ще з весни до осені пастушити.
У чому секрет працездатного довголіття? Дмитро Федорович вважає, що на здоров'я позитивно впливають домашні харчі, з-поміж яких особливо делікатесне й корисне козяче молоко, сир, а також часті прогулянки на лоні природи за випасу тварин. Водночас Дмитро Бундзяк зауважує і на характері людини. Так і каже: "Треба мати спокійну душевну натуру і не брати тяжке в голову". За довгого віку, чого таїти, у житті неодноразово траплялися складні ситуації, але він повсякчас старався своєчасно пригасити нервове напруження. Адже від роздратованості, як правило, ні добра, ні здоров'я не більшає, наголошує старожил.
Міжгір'я Закарпатської області.
Фото автора.
