Це, зокрема, проект закону про внесення змін до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» щодо забезпечення суду приміщенням та інших питань роботи суду (реєстр. № 3348) в авторстві народних депутатів із різних фракцій, серед яких — голови комітетів Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна та з питань правової політики Андрій Костін.

Нині Вищий антикорупційний суд України не має свого постійного приміщення в Києві, а тимчасово розташовуєть-ся у трьох будівлях: по вул. Хрещатик, 42-А, пров. Хрестовий, 4, і просп. Перемоги, 41. При цьому договори безплатного строкового користування першими двома приміщеннями з Державною судовою адміністрацією діють до 13 червня 2020 року. А договір оренди приміщення на проспекті Перемоги з Фондом держмайна спливає 31 грудня 2020 року. Ця будівля перебуває на балансі ДП «Антонов».

Усі три будівлі не відповідають національним та міжнародним стандартам належного розміщення суду, — стверджують автори законопроекту в пояснювальній записці. Приміщення потребують переобладнання, не відповідають вимогам протипожежної та іншої безпеки всіх учасників судового процесу, а їх площа не дає змоги облаштувати необхідну кількість залів судових засідань. Однак відремонтувати приміщення суд не може, оскільки вони перебувають у тимчасовому користуванні.

Законопроектом № 3348 пропонується доповнити Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» положенням, згідно з яким суд отримає право здійснювати управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Також у проекті закону пропонується обирати слідчих суддів не на рік, а на три роки, з можливістю повторного переобрання, і дозволити стати суддями ВАКС юристам із досвідом роботи в інших правоохоронних органах.

Пропонується вилучити із закону статтю, яка забороняє ставати антикорупційними суддями особам, котрі працювали впродовж останніх десяти років в органах прокуратури, МВС, національної поліції, ДБР, податкової міліції, СБУ, митниці, НАБУ, АРМА, Рахунковій палаті, Антимонопольному комітеті та ін. Заборона стати суддею ВАКС залишиться лише для осіб, які обіймали політичні посади, — колишніх депутатів, керівників політичних партій тощо.

На думку авторів законопроекту, запропоновані зміни зможуть прискорити темпи розгляду антикорупційним судом кримінальних проваджень. Наразі стаття 5 закону про Вищий антикорупційний суд передбачає, що слідчі судді ВАКС обираються тільки на один рік без права повторного переобрання.

Нині у ВАКС працюють 9 слідчих суддів та 18 суддів у складі шести колегій. І вже восени 2020 року 9 діючих слідчих суддів потрібно буде замінити новими. Відтак через зміну складу суду деякі справи доведеться слухати спочатку. Запропоновані законодавчі зміни можуть виправити ситуацію.

Законопроектом передбачається змінити і вимоги до кандидатів на посаду суддів ВАКС — наразі суддями антикорупційного суду можуть стати особи, які мають не менш як п’ятирічний стаж роботи на посаді судді, сім років наукової роботи (за наявності наукового ступеня), сім років адвокатської діяльності. А пропонується, що на посаду судді ВАКС можуть претендувати громадяни України не молодші за 30 років і не старші за 65 років зі стажем професійної діяльності у сфері права не менш як сім років.

Ще один законопроект — № 3349 — про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо визначення вищих спеціалізованих судів суб’єктами управління об’єктами державної власності — має майже ідентичний авторський склад. Проектом закону пропонується доповнити статтю 32 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» положенням, згідно з яким вищий спеціалізований суд здійснює управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління, а також доповнити статтю 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» положенням, яке визначає посадові оклади суддів апеляційних судів та суддів вищих спеціалізованих судів. Відтак базовий розмір посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду (в тому числі і Вищого антикорупційного) становитиме 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року. Інше питання, наскільки ця пропозиція кореспондується з ініціативами обмежити розмір суддівської винагороди десятьма мінімальними зарплатами (майже 47 тисяч гривень).