Це кошти від прийому групових та індивідуальних екскурсій, на які працівники наукової установи дуже розраховували. Адже витрачають їх на корми для тварин, запчастини для техніки і пальне для виїздів на гасіння пожеж у цілинному степу. Однак через карантинні обмеження початок сезону довелося відсунути на невизначений термін. І, схоже, що тепер заповідник потрапив у зачароване коло: потрібні гроші, щоб заробляти гроші на екскурсіях. А їх немає.

— Для відновлення прийому наших гостей після послаблення карантинних обмежень потрібно терміново впроваджувати такі заходи, як дистанційне вимірювання температури, безконтактний прийом платежів. Тобто на кожен із трьох входів необхідно купити по електронному термометру, а це понад шість тисяч гривень. Для здійснення безконтактних платежів за екскурсії тепер не обійтися без купівлі чи оренди спеціального термінала, а такі витрати у нашому бюджеті на нинішній рік узагалі не планувалися. Відповідно, гроші треба взяти зі спецрахунку. Але його наповнюють завдяки екскурсантам. А якщо їх немає, то немає і грошей, — зазначає директор заповідника Віктор Гавриленко.

І в такій скруті — не тільки «Асканія-Нова». Адже на Херсонщині маємо два заповідники й чотири національні парки. І всі кревно зацікавлені у якомога більшій кількості платних відвідувань: держбюджетного фінансування їм вистачає зазвичай тільки на зарплату, податки й частково на комуналку. Але всюди ситуація однакова: немає грошей, щоб заробляти гроші.