Цього дня відзначають Міжнародний день пам’яток і визначних місць, День довкілля в Україні, а також День пам’яток історії та культури.
Міжнародний день пам’яток і визначних місць було встановлено у 1984 році за ініціативою Міжнародної ради з питань охорони пам’яток і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО. Головна мета цього дня — привернути увагу світової спільноти до збереження культурної спадщини, підвищити обізнаність про її вразливість та необхідність захисту для майбутніх поколінь.
В Україні ця дата має особливе значення, адже на державному рівні 18 квітня також відзначається День пам’яток історії та культури. Його встановлено Указом Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99. Україна є державою з багатовіковою історією, де зосереджено тисячі пам’яток архітектури, археології, історії та мистецтва — від давньоруських храмів до модерністських споруд ХХ століття. Вони формують національну ідентичність і є невід’ємною частиною світової культурної спадщини.
Окремо в Україні 18 квітня відзначається День довкілля, запроваджений Указом Президента України від 6 серпня 1998 року № 855/98. Цей день покликаний нагадати про відповідальність суспільства за стан навколишнього природного середовища, необхідність раціонального використання природних ресурсів, збереження біорізноманіття та формування екологічної культури.
Однак у сучасних умовах ці дати набули для України особливо драматичного звучання. Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну у лютому 2022 року культурна спадщина держави опинилася під загрозою знищення. Військова агресія спричинила масштабні руйнування історичних міст, архітектурних пам’яток, музеїв, храмів та об’єктів, що мають і національне, і світове значення. Під обстрілами та бомбардуваннями постраждали історичні центри багатьох українських міст: Маріупольський драматичний театр — одна з найвідоміших будівель міста, зруйнована внаслідок авіаудару в березні 2022 року. Театр став символом трагедії мирного населення.
Чернігівський дитинець та прилеглі пам’ятки XI—XIX століть зазнали значних пошкоджень через обстріли. Постраждали також храми та музейні будівлі.
Харківський центр та адміністративні будівлі зруйновано внаслідок ударів по місту. Святогірська лавра — один із найдавніших духовних центрів сходу України, зазнав руйнувань і пожеж унаслідок бойових дій у 2022 році.
Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди у селі Сковородинівка був майже повністю знищений ракетним ударом у травні 2022 року. Місто Ізюм зазнало масштабних руйнувань, включно з об’єктами історичної забудови та культурної інфраструктури. Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка був розграбований під час окупації — значна частина колекції вивезена. Іванківський історико-краєзнавчий музей знищений на початку вторгнення. У ньому зберігалися роботи відомої художниці Марії Примаченко. Спасо-Преображенський собор — одна з головних святинь Одеси, зазнала серйозних пошкоджень унаслідок ракетного удару в 2023 році. Значних втрат зазнали культові споруди, театри, бібліотеки, архіви. Частина пам’яток була знищена повністю, інші — серйозно пошкоджені, що потребує тривалого та дорогого відновлення.
Особливу тривогу викликає доля об’єктів, що входять до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зокрема Софійський собор та Києво-Печерська лавра у Києві, історичний центр Львова та інші унікальні пам’ятки. В умовах війни вони перебувають під постійною загрозою пошкодження внаслідок ракетних ударів і вибухових хвиль.
За оцінками українських та міжнародних експертів, втрати культурної спадщини вже обчислюються сотнями зруйнованих або пошкоджених об’єктів. Йдеться не лише про матеріальні збитки, а й про втрату історичної пам’яті, адже кожна пам’ятка є носієм унікальної інформації про минуле, традиції та духовні цінності народу.
Водночас українське суспільство демонструє високу згуртованість у справі збереження культурної спадщини. Працівники музеїв, науковці, реставратори та волонтери докладають значних зусиль для евакуації музейних колекцій, укріплення історичних будівель, фіксації руйнувань і документування злочинів проти культури. Активну підтримку Україні надають міжнародні організації, зокрема ЮНЕСКО та Міжнародна рада з питань охорони пам’яток і визначних місць, які реалізують програми моніторингу та допомоги у відновленні пошкоджених об’єктів.
Ці дати нагадують про те, що пам’ятки історії та культури — це не просто каміння чи будівлі, а жива пам’ять народу, його ідентичність і спадкоємність поколінь. Саме тому захист, відновлення та популяризація культурної і природної спадщини залишаються одним із ключових завдань і для України, і для всієї міжнародної спільноти.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
