Воно встановлене Указом Президента України від 25 травня 1994 року № 251/94 на честь прийняття у 1992 році Національної спілки журналістів України до Міжнародної федерації журналістів. Ця подія стала важливим кроком у розвитку української журналістики та її інтеграції у світову професійну спільноту. День журналіста є нагодою вшанувати людей, які щоденно збирають, перевіряють і поширюють суспільно важливу інформацію, формують громадську думку, сприяють розвитку демократії та забезпечують право громадян на доступ до правдивих відомостей про події в державі й світі.

Українська журналістика має багатовікову історію. Перші друковані видання на українських землях з’явилися ще в XVII–XVIII століттях. У ХІХ столітті преса стала важливим інструментом національного відродження. Газети та журнали українською мовою сприяли розвитку культури, освіти та громадського життя. Особливу роль журналістика відіграла в період боротьби за незалежність України на початку ХХ століття. В умовах політичних змін та революційних подій друковані видання були одним із головних джерел інформації для населення. За радянських часів діяльність журналістів перебувала під жорстким контролем держави та цензури. Засоби масової інформації переважно виконували пропагандистську функцію, а свобода слова була суттєво обмежена. Після проголошення незалежності України в 1991 році почався новий етап розвитку медіа. З’явилися незалежні друковані видання, недержавні теле- і радіокомпанії, а згодом і численні інтернет-ресурси. Українські журналісти отримали значно більше можливостей для висвітлення суспільно важливих тем та здійснення журналістських розслідувань. У сучасному світі журналістику часто називають «четвертою владою». Хоча журналісти не ухвалюють законів і не здійснюють державне управління, їхня діяльність має значний вплив на суспільні процеси. Важливими принципами професії є об’єктивність, точність, неупередженість, дотримання етичних стандартів, перевірка фактів та відповідальність перед суспільством. Початок XXI століття став періодом кардинальних змін для медіасфери. Інтернет і соціальні мережі суттєво змінили способи створення та поширення інформації. Якщо раніше новини поширювалися переважно через друковані газети, радіо та телебачення, то сьогодні більшість людей отримує інформацію через цифрові платформи. Новини можуть з’являтися та поширюватися протягом кількох хвилин після події. Разом із новими можливостями виникли й нові виклики. Одним із найбільших є поширення дезінформації та фейкових повідомлень. У таких умовах роль професійних журналістів лише зростає, адже саме вони мають забезпечувати перевірку фактів, аналіз джерел і відокремлення правди від маніпуляцій. Особливого значення професія журналіста набула після початку російської агресії проти України в 2014 році та особливо після повномасштабного вторгнення рф 24 лютого 2022-го. Українські та іноземні кореспонденти працюють безпосередньо в районах бойових дій, документують воєнні злочини, фіксують порушення норм міжнародного гуманітарного права та принципів Женевських конвенцій, розповідають світові про події в Україні й збирають свідчення, які можуть стати важливими доказами в майбутніх кримінальних провадженнях щодо злочину агресії та інших міжнародних злочинів у міжнародних судових інстанціях і спеціальних трибуналах. Водночас журналісти фактично створюють хроніку війни для майбутніх поколінь. Робота журналістів у зоні бойових дій пов’язана з постійним ризиком для життя. Представники медіа нерідко потрапляють під обстріли, працюють у складних умовах, стикаються з психологічними навантаженнями та загрозами безпеці. Багато українських журналістів загинули під час виконання професійних обов’язків. Їхня праця стала прикладом мужності, відданості професії та служіння суспільству. Водночас журналісти відіграють важливу роль у протидії російській пропаганді та інформаційним операціям. Завдяки роботі українських медіа світ отримує достовірну інформацію про перебіг війни, гуманітарну ситуацію та боротьбу українського народу за свободу і незалежність. Однією з ключових умов існування незалежної журналістики є свобода слова. Вона гарантується Організацією Об’єднаних Націй, міжнародними конвен- ціями та Конституцією України. Свобода слова передбачає право громадян шукати, отримувати та поширювати інформацію, а також право журналістів здійснювати професійну діяльність без незаконного втручання чи переслідування. Водночас свобода слова нерозривно пов’язана з відповідальністю. Професійна журналістика ґрунтується на дотриманні етичних норм, повазі до людської гідності, недопущенні мови ворожнечі та поширення недостовірної інформації. У часи суспільних викликів, воєнних загроз і стрімких інформаційних змін журналісти залишаються посередниками між подією та громадянином, між фактом і його суспільним осмисленням. Саме від професійності, відповідальності та відданості принципам правди журналістів значною мірою залежить рівень довіри в суспільстві та стійкість демократичних інститутів. 6 червня в Україні вшановують усіх, хто присвятив своє життя журналістиці, захищає право громадян на інформацію, відстоює свободу слова та щоденно працює заради того, щоб суспільство знало правду.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.