Вивчення стану іоносфери та озоносфери над Антарктичним півостровом, моніторинг гроз і електромагнітного випромінювання від надпотужних блискавок над усією планетою, що є індикаторами температурних змін, започаткований 24-ю українською антарктичною експедицією, є внеском нашої країни у формування глобальних прогнозів погоди та зміни клімату. Учасники експедиції, яка нещодавно повернулася до Києва, на станції «Академік Вернадський» вдало випробували новий приймальний комплекс грозових сигналів української розробки, що дало змогу істотно підвищити точність і якість спостережень надпотужних блискавок у південній півкулі планети. Автоматизовані комплекси на станції також дають можливість вивчати, як зміни глобального клімату змінюють мікроклімат і як ці зміни впливають на антарктичні рослини та мікроорганізми.

Науковці протягом останнього року розширили зону досліджень — уперше експедиція системно вивчала центральну та південну частини узбережжя та відібрала зразки судинних рослин і безхребетних за полярним колом, тобто за 700 км від станції. Дослідники зазначають, що зібраний матеріал дасть змогу вивчити спорідненість між організмами з різних районів Антарктики та встановити шляхи їх поширення в умовах кліматичних змін.

Учасники експедиції розпочали також дослідження фітопланктону, який «розповідає» про потепління та бореться з ним. Фітопланктон, наче велетенський насос, викачує з атмосфери двоокис вуглецю і продукує стільки ж кисню, як усі наземні ліси. Яка потужність та ресурс цього «насосу», дадуть змогу встановити зразки, привезені в лабораторії Києва й Одеси.

Полярники за допомогою дронів провели аерозйомку району Аргентинських островів, де розташована станція «Академік Вернадський», та на базі фото створили просторовий план території, карту рослинності та провели моніторинг її стану. Отримана інформація підтвердила необхідність регулювання різних типів людської діяльності та запровадження певних обмежень. Водночас дослідники з’ясували, що крім людини на антарктичну рослинність впливають і пінгвіни. В районі Аргентинських островів зафіксовано поширення теплолюбного субантарктичного пінгвіна на південь, у суворіші умови. Учені розпочали вивчення впливу розширення колоній пінгвінів на рослинність.

Крім того, українські науковці беруть участь у міжнародних дослідженнях стану популяції китів. На станції «Академік Вернадський» уперше під час «полювання» з арбалетом за зразками тканин морських тварин для генетичних досліджень було відібрано велику кількість проб біопсії горбатих китів і малих смугачів, що важливо для вивчення їх демографії. Це і нова докладна фотокартотека з іншими базами даних дасть змогу істотно уточнити шляхи міграції найбільших тварин на планеті.

Науковці на станції «Академік Вернадський» спостерігають не лише за змінами клімату, а й за процесами забруднення земної кулі. Хімікати, вироблені та вживані на різних континентах, переносяться течіями на тисячі кілометрів і накопичуються в організмах тварин навіть у полярних регіонах. Відібрані проби накопичення у тканинах тварин стійних органічних забрудників аналізуватимуться в кращих європейських лабораторіях за участю українських учених. За підсумками досліджень планується скласти список найшкідливіших хімічних забрудників і встановити шляхи їх перенесення з метою заборони виробництва.

Полярники також знайшли рідкісні магматичні гірські породи, що дасть змогу краще зрозуміти геологічні процеси в регіоні, та виявили всередині льодовика величезну печеру заввишки 12 метрів. У печерній водоймі на глибині восьми метрів знайдені унікальні форми життя, зокрема коловертки-троглобіонти.

Фото із сайту МОН.