Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики розглянув питання оренди Національним агентством з питань запобігання корупції обладнання серверів, які забезпечують функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування — реєстр е-декларацій.

Голова комітету Анастасія Радіна відзначила, що депутати хотіли почути, чому на оренду серверів для е-декларацій було витрачено так багато коштів платників податків. Голова НАЗК Олександр Новіков повідомив, що нове керівництво агентства провело аудит, зокрема, угоди про оренду серверів для реєстру е-декларацій. За висновками аудиту, вартість оренди обладнання з 2017 року щороку зростала, і вже в 2018 році оренда стала дорожчою, аніж його фактична вартість. Станом на січень 2020 року НАЗК сплатило за оренду обладнання, яке коштує заледве 3 мільйони гривень, — 11,5 млн грн. У січні оренда мала зрости ще більше — до 16,6 млн грн, однак угоду не було продовжено. Отож державі було завдано понад 9 мільйонів гривень збитків. Висновки аудиту, що виявив порушення фінансового і бухгалтерського законодавства, направлено до НАБУ, яке зареєструвало кримінальне провадження, триває розслідування. Кримінальну справу порушено за ст. 364 за фактом розтрати бюджетних коштів попереднім керівництвом НАЗК.

Вищий антикорупційний суд наклав арешт на обладнання без заборони користуватися цим обладнанням НАЗК, законність арешту також підтвердила апеляційна палата ВАКСУ. Є також судовий позов до господарського суду. Днями, як повідомив Олександр Новіков, НАЗК оголосило тендер на закупівлю серверів, щоб увесь реєстр е-декларацій розміщувався на програмній платформі агентства. Після проведення судово-економічної експертизи НАЗК має намір подати позов до компанії «Алтаюр» з метою повернення розтрачених бюджетних коштів.

Представники ТОВ «Алтаюр», яке надало сервери в оренду НАЗК, на засіданні комітету озвучили позицію компанії: якщо не влаштовує вартість оренди — треба повернути обладнання, назвавши те, що відбулося — «рейдерством». Юристи компанії стверджували, що НАЗК не має права утримувати в себе обладнання, має його повернути, а договір — розірвати. Водночас у НАЗК переконані, що саме суд має визначити питання господарських правовідносин між НАЗК і приватною компанією.

Під час обговорення депутати відзначали, що суперечка має бути вирішена згідно з чинним законодавством. Анатолій Бурміч зауважив: якщо обладнання було орендовано за завищеною ціною, потрібно провести аудит і притягнути до відповідальності попереднє керівництво НАЗК. Адже цю структуру створювали як новий прозорий орган, покликаний боротися з корупцією. Антоніна Славицька висловила думку, що комітет у межах своїх повноважень не може давати політичну оцінку і втручатися у справу, ставати на чиюсь сторону. Ярослав Юрчишин також застеріг, що втручання комітету не є доцільним, адже дві сторони конфлікту вирішують його у судовому процесі. При цьому депутати наголошували, що комітет має тримати питання на контролі.

Голова комітету Анастасія Радіна подякувала нинішньому керівництву НАЗК за те, що запобігли можливій переплаті за оренду обладнання, висловивши сподівання на швидке розслідування і притягнення до відповідальності винних. Комітет взяв питання до відома, утримався від ухвалення рішень, оскільки триває розслідування.

Комітет також розглянув низку законопроектів на предмет антикорупційної експертизи. Зокрема, рекомендував Верховній Раді підтримати у першому читанні за основу законопроект щодо підвищення ефективності діяльності АРМА (№ 3335-1).

Дискусію викликав розгляд поправок до законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення суб’єктів, на яких поширюється дія антикорупційного законодавства» (№ 3355-1) до другого читання.

Зокрема, норма законопроекту про те, чи потрібно вносити до е-декларації неповнолітніх та повнолітніх дітей, які проживають окремо, дітей, народжених не у шлюбі. До законопроекту було подано 98 поправок, які опрацювала робоча група. Депутати зауважували, що вимога декларувати доходи і майно дітей, які не проживають разом із декларантом, може ускладнити заповнення е-декларації, особливо якщо колишнє подружжя в не дуже добрих відносинах. Хоча, з іншого боку, це може бути лазівкою для приховування корупційних статків. Заступник голови НАЗК Іван Пресняков пояснив, що декларант може вказати в декларації «член сім’ї не надав інформацію» і це, за його словами, не впливатиме на направлення такої декларації на повну перевірку. Зрештою комітет відхилив поправки, якими пропонувалось виключати з проекту норму про надання в декларації інформації про неповнолітніх дітей, які не проживають разом із суб’єктом декларування. Також відхилено поправки, якими пропонувалось включити до суб’єктів декларування радників, помічників, уповноважених і прес-секретарів Президента України на громадських засадах, наукових консультантів Конституційного Суду України, керівників структурних підрозділів держпідприємств. В обговоренні також взяла участь заступниця керівника Офісу Президента України Юлія Ковалів.