Скандал районного масштабу, який розгорівся у Старій Синяві навколо заготівельниці молока і представника Держпродспоживслужби, могли би просто зам’яти на місці. Але він поширився на всю область, а тепер ще й має дійти до президентського кабінету. Посприяв цьому голова ОДА Дмитро Габінет, який пообіцяв звернутися до Президента з проханням звільнити голову Старосинявської РДА.
На перший погляд здається, що інцидент стосується насамперед морально-етичних норм поведінки районних чиновників і не має жодного стосунку до того, скільки коштує пакет молока в магазині. Та насправді зв’язок між першим та другим набагато глибший, ніж видається. І ось чому.

На освідчення до лікаря у кайданках

Усе почалося з того, що заготівельниця молока, яка у справах відвідувала працівника Держпродспоживслужби у районі, звернулася до поліції з повідомленням, що він поводився неадекватно, кричав на неї, лайливо обзивався та ще й завдав удару по обличчю. Коли на місце прибули працівники поліції, жінка зажадала, щоб чиновнику провели експертизу на стан алкогольного сп’яніння.

На фотофіксації, яку зробили поліцейські, і справді, схоже було, що начебто чоловік напідпитку. Щоб перевірити цей факт, правоохоронці запропонували пройти обстеження у нарколога. Та оскільки чиновнику така ідея не дуже сподобалася, то, як повідомили поліцейські, до райлікарні його довелося доставляти у кайданках.

Все, що відбувалося у кабінеті нарколога, теж було зафіксовано на відеокамеру. Не даючи оцінок професійній діяльності лікаря, з точки зору пересічного глядача, хочеться зауважити, що процедура перевірки виглядала доволі сумнівно. Але вона дозволила лікарю зробити висновок, що обстежуваний — тверезий.

У невеличкому населеному пункті новина розлетілась миттєво. Буквально за лічені хвилини про чиновника в кайданках стало відомо голові РДА. А на процедуру обстеження в кабінет лікаря встигли прибути деякі місцеві депутати.

Все це викликало обурення у місцевих жителів та й поліцейських. У багатьох виникла підозра, що так справу просто замнуть. Тому й вдалися до розголосу в соцмережах. Так все дійшло і до голови ОДА.

Щось у касу, щось — у кишеню?

Дмитро Габінет оперативно приїхав у район, зібрав учасників цієї історії, щоб розібратись, що сталося насправді. Зрозуміло, що під час зустрічі не можна зробити остаточні висновки чи звинуватити будь-кого в корупційних діяннях або покриванні чиновника. Зате добре видно було, що місцеві керівники та депутати усіляко намагалися відхреститись від цієї історії. А ще більше здивувала заява «потерпілої». Коли до неї зателефонував голова ОДА, вона сказала, що жодної претензії до чиновника після того, як він попросив пробачення, не має, все йому прощає, і заяву не писатиме.

Це її право. Навіть попри те, що напередодні на камеру прохопилася: така поведінка її кривдника пов’язана із тим, що він «хоче грошей». Щомісяця вона як заготівельник молока здавала йому необхідні довідки, документи та оплату. І, начебто, окрім офіційної суми була ще «неофіційна» у кілька тисяч. А оскільки карантин перервав ці візити, то й щомісячних «надходжень» не було. І саме це могло викликати лють чиновника.

Важко сказати, наскільки сказане відповідає дійсності. Голова ОДА чекає результатів службового розслідування від керівника головного управління Держпродспоживслужби в області. Дії своєї підлеглої перевірить і головний лікар ЦРЛ. Роль голови РДА в цій історії має оцінити Президент...

Але, схоже, єдине, що залишилось поза увагою, — це мимовільна згадка про «молочний» хабар. Якщо гіпотетично припустити, що він все-таки був, то наступним логічним запитанням є те, чи не загальноприйнята така практика? І звідки у заготовачів гроші, щоб «підмаслювати» чиновників? А тут відповідь довго шукати не потрібно. Її зможе дати ледь не кожен здавач молока. Яку? Спробуйте здогадатись.

Чому заготівельні ціни постійно падають

На початку травня селяни з Ярмолинецького району заговорили, що заготівельники занижують ціну на молоко. У Солобковецькій ОТГ його вартість сповзла з 5 до 4,5 гривні за літр. Людей це боляче вдарило по кишенях, адже реалізовувати молочну продукцію на той час не було де — карантин зупинив громадський транспорт і закрив всі базари. Та й після зняття обмежень ситуація не надто змінилась, бо щодня ніхто не їздитиме за двадцять кілометрів до найближчого ринку. Тож здавати молоко переробникам -єдиний вихід. Але, на жаль, корова стає збитковою. Сіно, макуха, дерть, жом — усе коштує грошей. А на пасовище не завжди можна розраховувати.

Ранньою весною була така посуха, що худобу практично не виганяли з хлівів — трава вигоріла.

Селяни називають цифри: на 300 літрах молока за місяць вже важко заробити навіть півтори тисячі гривень. А за корми треба віддати не менше тисячі. Що ж залишиться, коли літня ціна стане ще нижчою?

Натомість людям хотілося б, щоб літр коштував щонайменше шість гривень. Але стільки ніхто не дає. Переробники в один голос твердять, що це їм невигідно, бо й так забагато платять. Словом, сторонам ніяк не домовитись.

І ось тут згадаймо попередню історію. На молоці з людських дворів чимало охочих заробити. Хто знає, скільки осідає в кишенях закупівельників? А скільки — у кабінетах чиновників, котрі так чи інакше пов’язані з договорами, дозволами, перевірками, аналізами... Думається, ця складова собівартості теж існує. І як її компенсувати? Чи не найпростіше надурити тих, хто створює основу великої молочної піраміди.

Від таких заробітків простіше відмовитися

Не випадково майже скрізь і завжди селяни вважають себе ошуканими. Терплять-терплять, а потім... продають корів.

За словами голови Солобковецької ОТГ Сергія Когута, тільки за два останніх роки кількість худоби у селах громади скоротилася удвічі. І це, швидше за все, не кінець.

Проблеми молочного скотарства не знаходять свого розв’язання кілька десятиліть поспіль. Уже зроблені тисячі аналізів і прогнозів, названі десятки причин, але... Результат відчуває кожен із нас, роблячи свій вибір у молочних відділах магазинів та базарів. Саме покупець підтримує як переробників, так і селян, купуючи молочну продукцію. Але й можливості споживача не безмежні.

Та поки що нових варіантів не запропоновано. Як наслідок, ось така статистика: на початок травня на Хмельниччині у господарствах усіх категорій налічувалося 125,8 тисячі корів. Це на 2,9 відсотка менше, ніж було торік.

Причому 79 відсотків корів утримувались у господарствах населення.

Тенденції до спаду продовжуються. Передумов для змін на краще немає. Зате події, про які йшлося на початку, хоч і опосередковано, але підштовхують до поглиблення молочної кризи.

Хмельницька область.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.