Автори законодавчої ініціативи, а це понад три десятки представників різних парламентських фракцій, пропонують врегулювати відносини, пов’язані з розвитком донорства.

Реформування системи крові належить до міжнародно-правових зобов’язань, які Україна взяла на себе за Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, наголошують автори законопроекту.

Необхідність перегляду правового поля, що регулює систему крові, обумовлена практичними недоліками її функціонування, адже останнім часом у нашій країні спостерігається критичне зниження обсягів заготівлі донорської крові та її компонентів. Відбувається це, в тому числі, й за рахунок зниження кількості безоплатних добровільних донорів. Запаси крові вже не є достатніми, констатують народні депутати. 

Особливо гостро питання стоїть з огляду на воєнні дії, які тривають на сході нашої країни. За таких умов кров є стратегічним ресурсом, а держава несе відповідальність за підтримання його запасів у необхідному обсязі.

Парламентарії наводять таку статистику: на тисячу мешканців України в середньому припадає 11 донацій, тоді як у передових країнах цей показник утричі більший. Всесвітня організація охорони здоров’я наполягає, що в основі побудови національної системи крові має лежати саме принцип добровільного безоплатного донорства. Утім, імплементація такого принципу неможлива без глибокого реформування системи пільг, передбачених для донорів. Попрацювати доведеться і над тим, щоб популяризувати безоплатне донорство серед громадськості. «Показники безпеки та якості операцій із донорською кров’ю та її компонентами є незадовільними, — йдеться в пояснювальній записці. — Відзначається значна кількість випадків передачі трансфузійно-трансмісивних інфекцій». Щоб зарадити ситуації, пропонується інтегрувати систему крові до електронної системи здоров’я eHealth шляхом створення Національного реєстру донорів крові, а також осіб, які не можуть ними бути.

Утім, висновок головного науково-експертного управління містить чимало зауважень та застережень до поданого законопроекту. Зокрема, наголошується на положенні, яке передбачає формування системи крові на загальнодержавному, регіональному та госпітальному рівнях. Екс-перти також зауважують, що заготівлю, переробку, зберігання, розподіл і реалізацію донорської крові та її компонентів пропонують дозволити суб’єктам господарювання приватної форми власності за умови, якщо вони використовують майно суб’єктів державної та комунальної форм власності на праві користування, концесії чи іншому речовому праві тощо.

Метою проекту закону № 3648 є комплексне регулювання системи крові в Україні та приведення нормативного поля в цій сфері у відповідність до європейського законодавства. На цьому акцентувала представниця Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Лада Булах («Слуга народу»). Од-нією з вимог ефективного функціонування системи, за її словами, є неухильне дотримання вимог щодо безпеки та якості донорської крові та її компонентів на всіх етапах операцій: від заготівлі до трансфузії та виробництва препаратів. Парламентарій зауважує, що нині важливою складовою дотримання стандартів безпеки та якості є усвідомлення донорами своєї відповідальності за надання повної та достовірної інформації про стан здоров’я. Саме через недосконалу роботу системи добровільного безоплатного донорства спостерігається висока кількість випадків передачі інфекційних захворювань. «Це дуже потрібний законопроект», — наголосила народний депутат.