У березні 2020 року було підписано розпорядження про проведення гендерного аудиту та затверджено відповідні методичні рекомендації. Системний аудит проводитиметься на початку кожного року, щоб проаналізувати, чи однакові права мають жінки й чоловіки у парламенті, а також для підвищення рівня обізнаності працівників з питань інтеграції гендерних принципів у роботу апарату. Крім того, на гендерну чутливість перевірятимуть організаційно-розпорядчі документи.

«Ми приділяємо значну увагу питанням гендерної політики в парламенті. Станом на сьогодні проект «Гендерне бюджетування в Україні» є найбільшим у світі із впровадження гендерно орієнтованого бюджетування. Важливо, що Верховна Рада України долучилася до цієї роботи та розпочала співпрацю з експертами для запровадження зазначеного підходу в роботі апарату парламенту», — зауважив Вячеслав Штучний.

Керівник апарату повідомив, що нещодавно також було підписано Меморандум про взаєморозуміння між апаратом Верховної Ради України та Структурою Організації Об’єднаних Націй з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок. Документ визначає проведення гендерного аудиту доступності будівель парламенту та просування гендерної рівності відповідно до міжнародного досвіду.

Під час вебінару учасники ознайомилися з принципами, практичним досвідом застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі та його застосуванням для розроблення нормативно-правових актів.

Заступниця керівниці проекту «Гендерне бюджетування в Україні» Оксана Цюпа зазначила, що підхід використовують високорозвинені держави вже понад 30 років. Гендерно орієнтоване бюджетування дає змогу переструктурувати бюджети так, щоб доходи та видатки враховували потреби жінок і чоловіків.

«Гендерно орієнтоване бюджетування дає можливість за кожною гривнею побачити кінцевого отримувача послуг. Уже доведено, що вкладання грошей у гендерну рівність у геометричній прогресії відбивається на розмірі валового внутрішнього продукту країн. Адже залучається велика категорія незайнятого, але економічно активного населення і це працює на покращення добробуту громадян», — розповіла Оксана Цюпа. Вона наголосила, що експерти точково уже співпрацювали з представниками окремих секретаріатів комітетів. «Важливо, що зараз ми можемо охопити всі структурні підрозділи апарату та донести зміст і необхідність запровадження в роботу цього підходу», — резюмувала представниця проекту.

Вячеслав Штучний подякував експертам проекту «Гендерне бюджетування в Україні» за співпрацю та проведення навчання для працівників апарату Верховної Ради України.

Інформаційне управління апарату Верховної Ради України.

ДОВІДКОВО

Проект «Гендерне бюджетування в Україні» розпочав свою роботу в Україні з 2013 року та працюватиме до 2021 року. Він реалізується за фінансової підтримки уряду Королівства Швеції через Шведське агентство міжнародного розвитку (SIDA) для забезпечення консультативної підтримки Міністерства фінансів України у процесі впровадження гендерно чутливого бюджетування в Україні.