Три останні роки, під час злив, простуючи до вестибюлю метрополітену на Теремках, з парного боку проспекту Академіка Глушкова — це той вхід, що обладнано пандусом — спостерігаю сумну картину. Просто зі стіни — з-під декоративної плитки оздоблення — дзюрчить фонтан дощової води і бурхливим брудним потоком стікає під решітку зливової каналізації, що в тунелі переходу. Не капає, не точиться — б’є! Не помітити його неможливо. Що більша злива, то більший струмінь... Заклопотані пасажири швидко пробігають, проходять повз працівники метрополітену, представники комунальних служб, численні продавці ширвжитку, торговельні точки яких тут же — в тунелі. Всім байдуже. Цікаво, чого чекають? Доки дощовою водою розмиє стіну тунелю? А те, що можна було усунути силами одного робітника за півзміни, доведеться ліквідовувати цілому підрозділу кілька місяців.
Київ.
