Сіяли за дефіциту вологи, а наприкінці червня подекуди стояли «озерця» на полях. Як це позначилося на вегетації рослин? Які прогнози на врожай?

Навесні насіння цукристих в області поклали в ґрунт на 48,5 тисячі гектарів замість прогнозованих на рівні попереднього року 44,2 тис. га. Червневі дощі «оживили» рослини. Це видно за листовим апаратом. Нині листя у фазі так званого змикання у міжряддях. Таку картину зафіксували фахівці обласного департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів, які побували на бурякових плантаціях низки господарств краю.

Враженнями від побаченого поділився з «Голосом України» Ігор Федчишин, керівник відділу продукції рослинництва та лісових культур. За його словами, виїзди на поля практикують періодично, аби на місці безпосередньо ознайомитися з розвитком рослин на різних етапах. На підставі зробленого аналізу готують рекомендації для аграріїв.

Дощі додали ваги корінцям

Черговий виїзд відбувався невдовзі після того, як над полями прошуміли червневі зливи. Фахівці переконалися, що корені додали у вазі. До того часу з вологою була проблема. Зима минула без снігу. Весняні дощі випали тільки наприкінці травня, коли вже насіння поклали в ґрунт. А потім небо знову перекрило «кран». Нарешті в останній декаді червня рослини таки втамували спрагу.

— Цукрові буряки потребують багато вологи, — каже Ігор Федчишин. — Довго її не було, тому рослини розвивалися недобре. Нині, як кажуть, ожили. Хоча дощі випадали дуже нерівномірно. Навіть у межах одного району, бувало, в одному місці лило як із відра, а в іншому тільки накрапало. Подекуди від раптових злив на полях утворювалися озерця.

Як стверджує співрозмовник, негативним моментом є те, що раніше звичного листову поверхню вкрила така хвороба, як церкоспороз.

— Багато вологи і сонця створило так званий парниковий ефект, а це сприяло розвитку церкоспорозу, хвороби, що вражає листя буряків, — уточнює фахівець. — На жаль, довелося побачити окремі листочки, пошкоджені названим патогеном майже повністю.

Ігор Федчишин пояснив, що вражена листова поверхня призводить до втрат врожаю і цукристості коренів. Каже, після того як відмирає листя, через деякий час виростає нова розетка — і для свого розвитку витягує з коренів цукри.

Що раніше дає про себе знати церкоспороз, то більше шкоди від нього. — Цьогоріч хвороба листя буряків проявилася значно раніше, ніж це було у минулі сезони, — уточнює фахівець. — Доводиться боротися з нею. Як це зробити ефективніше, підготували рекомендації з урахуванням нових порад науковців і фахівців.

Гектари глибокої оранки «про запас»

Посів буряків потребує спеціальної підготовки ґрунту. Насіння заробляють після глибокої оранки. Причому поле має бути виорано з осені. Тобто ще до зими прогнозують майбутні площі під буряки.

Чому тоді планували сівбу на меншій площі, ніж підготували?

— Дехто готує гектари глибокої оранки про запас, — ділиться думками агроном одного з господарств, де орендує землі цукрозавод, співрозмовник просить не називати в газеті його прізвище. — Роблять це ті, хто вирощує багато буряків. Розрахунок простий: якщо до весни зросте ціна на цукор, значить, можна збільшити посіви. Адже з’являється можливість заробити на вищій ціні.

Ігор Федчишин звертає увагу, що площі під цукристі розширили не тільки у сільгосппідприємствах, де планували засіяти 39,4 тисячі гектарів, а насправді вирощують корені на 43,4 тис. га. Додали буряків і фермери та приватні господарі. Загальна площа становить 48,5 тисячі гектарів. Її збільшення пояснюють зростанням вартості цукру на світових ринках. За прогнозами фахівців, така само тенденція спостерігатиметься і в Україні.

На поклін до цукроварів

Доводилося чути нарікання окремих керівників господарств, що солодкі корені іноді непросто продати на завод. У департаменті агропромислового розвитку підтвердили сказане. Навіть пригадали звернення з проханням допомогти «прилаштувати» на завод вирощену сировину. У відповідь на те заводчани казали, що спершу мають переробити «свої» буряки, а вже потім братимуться за «чужі».

— Якщо буде гарний врожай, можливо, доведеться запускати в роботу ще один завод, — ділиться думками керівник одного з господарств. — Шість цукроварень, які працювали торік, без проблем справилися з переробкою, бо рік виявився маловрожайним на буряки. Та й загальну площу мали меншу. А ось у 2018-му доводилося інколи кланятися перед цукроварами, щоб взяли привезені на завод буряки. Нам казали чекати, коли впораються зі своїм урожаєм коренів, а тоді візьмуть «чужі» буряки.

Усі цукрозаводи в області — у приватній власності. Втручатися у їхню роботу владі заборонено. Єдина порада тим, хто вирощує корені, ще до сівби укласти угоду з переробним підприємством. Це допоможе убезпечити себе від зайвих клопотів під час доставки врожаю на завод. Таку пораду дають фахівці насамперед фермерам та підприємцям, які вирішили зайнятися буряківництвом.

Нинішній урожай цукристих буде кращий, ніж торік. Такі прогнози дають досвідчені виробники галузі. Тоді як 2019-й став найгіршим за урожайністю буряків за останні роки.

Довідка

Середня урожайність солодких коренів на Вінниччині: 2016 рік — 490,1 центнерів з гектара; 2017-й — 470,7 ц/га; 2018-й — 569 ц/га; 2019-й — 419 ц/га.

Інформація до роздумів

У 1995-му на Вінниччині цукрові буряки вирощували на площі 187,5 тисячі гектарів, 2009-му — 48,6 тис. га, 2016-му — 54,8 тис. га, 2017-му — 57,6 тис. га, 2018-му — 55,4 тис. га, 2019-му — 44,2 тис. га, 2020-му — 48,5 тис. га, з них 43,4 тис. га у сільгосппідприємствах, решта — на полях фермерів та приватних господарів.

Вінницька область.