Російська агресія, перші ознаки політичної кризи та місцеві вибори є тими викликами, які визначатимуть, як саме Україна виходитиме з коронакризи, наголосила О. Кондратюк.

«Саме тому ми й пришвидшили організацію Українського жіночого конгресу, — сказала політик. — Він у нас є проміжним перед великим конгресом. Маємо відверто проговорити всі виклики, які чекають країну, розібратися в них та знайти ефективні рішення проблем, з якими стикаються наші жінки».

За словами заступниці глави парламенту, саме жіноцтво прийняло перший удар коронавірусу. Щоб проілюструвати ці слова, вона навела такі факти: у системі охорони здоров’я нині працюють понад 82 відсотки жінок, а найбільше через пандемію постраждали освіта, культура, сфера соціальних послуг, в яких також працюють переважно жінки.

Свій виступ Олена Кондратюк розпочала зі слів Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша. Він назвав нерівність світовою проблемою № 1. Дискримінація, расизм, соціальне розшарування суспільства, нерівність доступу жінок до ухвалення рішень та освіти, стрімке падіння доходів, сотня мільйонів людей, які можуть опинитися за межею бідності, війна, порушення прав людей — все це є найбільшими викликами сьогодення.

Фактично Генеральний секретар ООН закликав до безпрецедентного кроку, каже заступниця глави парламенту, — нового глобального договору проти нерівності. І Україна, звичайно, не може залишатися осторонь від цих процесів. «Маємо бути свідомі, що наша країна є дуже чутливою перед усіма викликами, — акцентувала О. Кондратюк. — Рік тому ми сподівалися, що з оновленням влади і приходом нових облич настане нова якість політики. Люди очікували, звісно, зростання добробуту, нового рівня політичної культури, соціальної справедливості, поваги до прав людини та гідності кожної особистості. Але ці сподівання, на мою думку, не справдилися.

Понад 60 відсотків українців нині вважають, що наша країна рухається не в цьому напрямку. Ми очікували, що в нас нарешті зменшаться такі явища, як сексизм, насильство над жінками тощо. Але кількість приниження жінок за гендерною ознакою зростає, а кількість домашнього насильства збільшилася на 30 відсотків».

У рамках роботи конгресу функціонувало три платформи. На першій говорили про місцеві вибори та перспективи зростання кількості жінок в політиці. Ці питання нині турбують всіх, зауважила О. Кондратюк, адже внаслідок реформи децентралізації саме на місцях ухвалюватимуться бюджети та інші важливі рішення, які безпосередньо впливатимуть на життя кожного громадянина. «Не може бути так, що в Україні немає жодної очільниці обласного центру, — сказала вона. — Жінки голів міст районного значення становлять лише 10 відсотків, у місцевих радах обласних центрів жінок менше 20 відсотків. А тепер, із укрупненням районів, розуміння того, як буде представлене паритетне представництво жінок і чоловіків — теж викликає велике питання».

«Ми з великими зусиллями вибороли гендерну квоту на рівні 40 відсотків представників однієї статі у виборчих списках, — зауважила заступниця Голови Верховної Ради. — Прагнемо надихнути якомога більше жінок до участі в цих виборах. Але ми також бачимо багато перешкод на цьому шляху. Це нерівні фінансові можливості, страх, невизначеність та невпевненість. Тому закликаю всіх суб’єктів виборчого процесу, які займаються спостереженнями на виборах, докласти зусиль, щоб ця квота на 40 відсотків була реалізована. Наші жінки повинні мати можливість повною мірою скористатися своїм конституційним правом обиратися і бути обраними, своїм правом на участь у державних справах. Повірте, від цього виграємо ми всі, і передусім держава».

Представник фракції «Слуга народу» Олексій Жмеренецький, зі свого боку, зауважив, що ситуація із дотриманням гендерних квот на найнижчому рівні, тобто в сільських радах та в радах невеличких громад, досить позитивна. Він акцентував на тому, що проблеми виникають здебільшого тому, що політичні списки формують чоловіки, а спонсори та донори, які фінансують вибори, теж чоловіки. «У тих компаніях, де найбільше грошей, завжди було найменше жінок», — сказав парламентарій. Його колега, народний депутат від «Голосу» Інна Совсун, наголосила, що політична сила, яку представляє, поки що не має проблем із квотами, але вони можуть виникнути під час формування списків на місцеві вибори. І виникатимуть вони не через партійну структуру. Часто жінки не готові залучатися до процесу виборів тому, що не хочуть мати справу з булінгом, погрозами та неприйнятними висловлюваннями на свою адресу. Світові дослідження, мовляв, показують, що це правда. А Вікторія Сюмар від «Європейської солідарності» підкреслила: протягом останніх років наша країна зробила величезний крок вперед за становленням рівності між чоловіками та жінками і за присутністю жінок в політиці. Економічна криза, яка йде у зв’язку з коронавірусом, дійсно, найбільше зачепить жінок, через ті сфери, в яких вони є найбільш зайнятими, погодилася народний депутат. Однак трактує таку ситуацію вона по-своєму. Це може стати доброю мотивацією для жінок, щоб іти в політику й порушувати ці питання на найвищому рівні. У зберіганні квот не матимуть проблем партії, які мають високі рейтинги, припустила В. Сюмар. Складніше буде тим, кому треба буде «витягувати» рейтинги за рахунок кандидатів, сказала вона.

Протягом дня полеміка також відбувалася в площині того, як забезпечити потреби і створити безпечні умови життя для чоловіків та жінок в умовах пандемії. Завершували дискусією «Ефективне лідерство в боротьбі з пандемією». Олена Кондратюк подякувала учасникам усіх трьох дискусійних платформ і постійним партнерам, а також міжфракційному об’єднанню «Рівні можливості». «Ми хочемо, щоб жінки вірили у власні сили, — сказала вона. — Тому що нова реальність — це нові можливості».

Фото надано організаторами конгресу.