Від теорії до практики належного парламентаризму — тривалий шлях. Але цю відстань легше подолати, коли народні представники в публічному управлінні використовують наукові знання і досвід, а ситуативні рішення продиктовані політичною кон’юнктурою.

Знання та досвід сучасної теорії вітчизняного парламентаризму є необхідною умовою для публічних службовців. Більшість із них вважають за необхідне здобути їх у Національній академії державного управління при Президентові України, де з 2009 року успішно функціонує і розвивається єдина в Україні кафедра парламентаризму та політичного менеджменту під керівництвом відомої вченої, народної депутатки України кількох скликань, громадської діячки, керівниці Наукової школи вітчизняного парламентаризму та громадської організації «Академія парламентаризму» Валентини Гошовської.

Упродовж свого функ-ціонування науково-педагогічний колектив кафедри парламентаризму та політичного менеджменту систематично і цілеспрямовано, невтомно та сміливо розробляє, апробує, пропагує та впроваджує в теорію державного управління концепцію вітчизняного парламентаризму в сучасній Україні як парламентсько-президентській державі. У ній парламентаризм розглядається як новий напрям науки державного управління і політико-управлінської практики.

Характерно, що попри дев’ять скликань Верховної Ради України, жоден склад парламенту не став показовим в аспекті реалізації дієвої законодавчої політики чи представницьких функцій. Перманентно проблемою більшості парламентів на рівні першого—восьмого скликань ставало протистояння діючих у парламенті політичних сил, що ускладнювало опрацювання політичного курсу держави в контексті інтересів більшості суспільства.

Розуміючи причини таких відносин в українському парламенті, науково-педагогічні працівники кафедри розглядають Верховну Раду України як об’єкт своїх наукових досліджень, на базі якого реалізують унікальні академічні програми навчання магістрів та докторів філософії у галузі знань «Публічне управління та адміністрування» та «Політологія». Так, починаючи з 2018 року у практиці цього наукового колективу започатковано проведення системних щорічних освітніх практико-орієнтованих заходів у Верховній Раді України з питань вітчизняного парламентаризму за участю народних депутатів України, їх помічників та працівників апарату Верховної Ради України у рамках виконання нормативної навчальної дисципліни «Парламентаризм».

На таких заходах обговорюють різні питання, зокрема про зарубіжний досвід та українські реалії парламентаризму, вдосконалення законотворчого та законодавчого процесів, запобігання проявам політичної корупції у парламентській діяльності, впливу державного фінансування на якісне оновлення політичних партій, забезпечення гендерної рівності у Верховній Раді України, розбудови стратегії кадрового потенціалу апарату Верховної Ради тощо.

Ці та інші питання знайшли своє відображення в оновленому і розширеному підручнику авторів — «Парламентаризм» (Парламентаризм: підручник. 2-ге вид., допов. й розшир. / В.А. Гошовська та ін.; за ред. В.А. Гошовської. Київ : НАДУ, 2019. 704 с.), який рекомендовано для викладання нормативної дисципліни в освітньо-професійній програмі підготовки магістрів і докторів філософії за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування». Вважаю це великим досягненням української науки державного управління, адже науковці розкривають сутність парламентаризму по-новому, з погляду на «збереження пріоритету демократичного представництва».

Зазначу, що оновлене і розширене видання підручника «Парламентаризм» за своїм змістом відображає «парадигмальні зрушення» в європейській та вітчизняній теорії і практиці державного (публічного) управління. Його матеріали насичені як науковими поглядами та теоретичними концепціями на проблему парламентаризму, так і практичними фактами реалізації його засад в Україні.

Уперше поняття парламентаризму запроваджено в теорію державного управління. Це засвідчує, на мій погляд, упевнений подальший розвиток демократії в Україні і потребує не лише збереження вже наявних наукових і освітніх центрів, таких як кафедра парламентаризму і політичного менеджменту, а й утворення нових, на кшталт центрів західних демократій, з метою осмислення шляхів подальшого демократичного розвитку нашого суспільства. Втім, можна погодитись і з думкою пані Валентини Гошовської, що «вітчизняна наукова спільнота здатна виробити власну думку щодо розвитку вітчизняного парламентаризму, а не лише до-
слухатися до думки іноземних експертів».

Як перспектива дій у цьому напрямі — ентузіазм учених і практиків, зусилля на підтримку наукових досліджень з боку урядовців і громадськості, зацікавлених у розвиткові парламентаризму як умови подальшого ствердження демократії і стабільного розвитку нашої країни.

Підтримуючи Наукову школу вітчизняного парламентаризму, яка вже утвердилася в державі, вітаю своїх колег — народних депутатів України та їх помічників зі вступом у цьому році до Національної академії державного управління при

Президентові України, а колектив авторів підручника який має стати «на-
стільною книгою» для багатьох обранців народу, — з черговим науково-практичним надбанням, адже знання історії власної держави, розуміння вектора її розвитку та шляхів досягнення мети є запорукою її успіху і добробуту.


Олександр АЛІКСІЙЧУК, народний депутат України дев’ятого скликання, член Громадської організації «Академія парламентаризму».