Саме цього дня 1918 року Рада Литви ухвалила Акт про відновлення незалежної Литовської держави з демократичним устроєм і столицею у Вільнюсі. Документ проголосив розрив з імперським минулим і заклав підвалини сучасної литовської державності, що стала важливим чинником формування національної ідентичності литовців.
Після складних десятиліть ХХ століття, втрати незалежності та радянської окупації, ідеї, проголошені 16 лютого 1918 року, знову стали дороговказом для країни наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років. У 1990 році Литва першою серед республік срср відновила свою незалежність, підтвердивши спадкоємність державності, проголошеної Актом 1918 року. Відтоді День Незалежності 16 лютого став символом історичної тяглості, свободи та відповідальності за власну державу.
Нині Литва є сучасною європейською державою, членом Європейського Союзу та НАТО, яка послідовно відстоює принципи демократії, верховенства права і міжнародної солідарності. Відзначення 16 лютого супроводжується урочистими заходами, підняттям державного прапора, церемоніями вшанування діячів литовського визвольного руху, культурними подіями та зверненнями керівництва країни. Центральну роль у державних урочистостях відіграє Сейм Литви, де проходять офіційні засідання та нагородження.
Особливого значення День Незалежності Литви набув у контексті новітніх викликів безпеці Європи. З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну у лютому 2022 року Литва зайняла чітку і принципову позицію безумовної підтримки українського народу. Спираючись на власний історичний досвід боротьби за свободу, литовське суспільство гостро усвідомлює ціну незалежності та небезпеку імперської агресії. Литва стала однією з перших держав, які надали Україні масштабну політичну, військову, гуманітарну та фінансову допомогу. Від самого початку війни країна системно передає озброєння, військову техніку, боєприпаси, засоби протиповітряної оборони, а також активно підтримує підготовку українських військовослужбовців. На дипломатичному рівні Вільнюс послідовно відстоює інтереси України на міжнародних майданчиках, закликаючи до посилення санкцій проти агресора та притягнення рф до відповідальності за воєнні злочини.
Важливою складовою підтримки стала й гуманітарна допомога. Литва прийняла десятки тисяч українських громадян, які були змушені залишити домівки через війну, забезпечивши їм доступ до житла, освіти, медицини та ринку праці. Литовські громади, благодійні організації та звичайні громадяни з перших днів війни долучилися до збору коштів, техніки, медикаментів і транспорту для України. Символічними стали загальнонаціональні ініціативи зі збору коштів на закупівлю сучасного озброєння для Збройних Сил України.
У цей період День Незалежності Литви набув особливого змісту як день солідарності з народами, що борються за свободу. У своїх зверненнях литовські лідери неодноразово наголошували, що безпека Литви та всієї Європи нерозривно пов’язана з перемогою України. Для литовців підтримка Україна є не лише питанням зовнішньої політики, а й моральним обов’язком, продиктованим власною історією боротьби з тоталітаризмом і окупацією.
16 лютого — це не лише пам’ять про події 1918 року, а й сучасний символ стійкості, свободи та відповідальності за майбутнє. В умовах війни в Європі День Незалежності Литви звучить як чітке нагадування про цінність державного суверенітету та силу міжнародної єдності. Підтримуючи Україну у протистоянні російській агресії, Литва підтверджує, що ідеали, проголошені понад століття тому, залишаються живими і визначальними для її державної політики сьогодні.
Україна та Литва встановили дипломатичні відносини у грудні 1991 року, одразу після того, як обидві країни здобули незалежність після розпаду срср. Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Литовською Республікою був підписаний 21 листопада 1991 року і набрав чинності одразу після підписання. Офіційно дипломатичні відносини були започатковані 12 грудня 1991 року. Відтоді обидві країни розвивали контакти не лише на рівні зовнішньої політики, а й у сферах безпеки, економіки, культури та освіти.
Між Україною та Литвою діє потужний механізм парламентської співпраці. Одна з форм такої співпраці — це міжпарламентська асамблея Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та парламентів інших країн-партнерів. Координує парламентський діалог з литовськими колегами та сприяє розвитку двосторонніх міждержавних зв’язків на рівні законодавчих органів влади – Ігор Гузь. Він також є головою української частини Асамблеї Верховної Ради України та Сейму Литовської Республіки і відповідає за налагодження регулярного міжпарламентського діалогу.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
