Про це заявив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко, коментуючи урядовий законопроєкт №14174 «Про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України».
За словами Крейденка, сам напрямок законопроєкту є правильним, адже Україні потрібні сучасні правила безпеки руху, технічна сумісність із ЄС, прозорі реєстри, якісна сертифікація та зрозуміла відповідальність усіх учасників залізничного ринку.
«Ми маємо рухатися до європейських стандартів. Це правильний шлях для української залізниці. Але європейські стандарти - це не кількість нових органів, а якість управління, незалежність контролю, прозорість процедур і реальна безпека для людей», - наголосив заступник голови транспортного Комітету.
Крейденко зазначив, що Укрзалізниця сьогодні є однією з ключових систем життєзабезпечення країни. В умовах війни вона перевозить людей, військових, гуманітарні вантажі, підтримує експорт і забезпечує сполучення між регіонами. Тому її реформування має означати передусім реальні зміни: безпечні колії, справний рухомий склад, прозоре управління, відповідальність, інвестиції та зрозумілі правила роботи.
Водночас, за його словами, створення нового державного органу саме по собі не гарантує, що залізниця стане безпечнішою.
«Новий орган - це не просто назва в законі. Це бюджетні витрати, штат, керівництво, приміщення, обладнання, реєстри, нові процедури і додаткове адміністративне навантаження. Ми повинні чесно відповісти: ці кошти підуть на реальну безпеку чи на ще одну державну структуру?» - прокоментував Крейденко.
Він нагадав, що за висновком Міністерства фінансів функціонування нового центрального органу у сфері залізничного транспорту з 2027 року потребуватиме 83,6 млн грн щороку. Окремо ще 100 млн грн передбачається на створення реєстрів у 2027-2028 роках. Тобто лише офіційно порахований старт становить близько 267 млн грн за перші два роки.
За оцінкою Крейденка, реальні витрати можуть бути значно більшими, якщо врахувати ІТ-системи, адміністрування, адаптацію Укрзалізниці та бізнесу до нових процедур.
«У перспективі це можуть бути не просто десятки мільйонів. Це можуть бути сотні мільйонів, а з урахуванням усіх супутніх витрат - навіть мільярди гривень. І ми маємо розуміти: кожна така гривня має працювати на безпеку, а не на нову бюрократичну вивіску», - сказав він.
Крейденко підкреслив, що в Україні вже існують органи, які виконують суміжні функції. Зокрема, Укртрансбезпека вже займається питаннями безпеки на транспорті, включно із залізничним напрямом. Також працює Національне бюро розслідувань на транспорті, яке має досвід технічних розслідувань аварійних подій.
На думку заступника голови Комітету, логічнішим шляхом може бути не створення нового органу з нуля, а реформування та посилення вже існуючих інституцій.
«Ми можемо надати чинному органу нові повноваження, створити в ньому сильний залізничний напрям, встановити гарантії незалежності, запровадити прозорі процедури, цифрові реєстри та чітку відповідальність. Це дозволить виконати європейські вимоги без зайвого роздування державного апарату», - зазначив Крейденко.
Він також наголосив, що створення нового органу може призвести до дублювання функцій, плутанини з відповідальністю та додаткового тиску на галузь.
«Коли відповідальних стає занадто багато, відповідальність часто просто розмивається. Для Укрзалізниці та ринку це може означати нові погодження, нові кабінети, нові документи і нові затримки. А нам потрібна не складніша бюрократія, а безпечніша залізниця», - пояснив парламентар.
За словами Крейденка, законопроєкт №14174 потрібно доопрацювати до голосування в залі. Це можна зробити в межах профільного Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури.
«Ми маємо зберегти правильний європейський напрямок, але прибрати ризики зайвої бюрократії та невиправданих бюджетних витрат. Укрзалізниці потрібна не нова бюрократична надбудова, а безпечні перевезення, сучасні правила, зрозумілий контроль і реальна відповідальність», - підсумував Крейденко.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
