За трибуною міністр фінансів України Сергій Марченко під час представлення проекту закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
Олександр Мережко.
Під час засідання.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков повідомив, що проект держбюджету-2021 зареєстровано в парламенті за № 4000 та надав слово міністру фінансів Сергію Марченку для його представлення. Урядовець зазначив, що документ подано вчасно, відповідно до вимог Конституції та Бюджетного кодексу, та охарактеризував його як бюджет розвитку. «Разом із цим законопроектом ми подали середньострокові показники до 2023 року зі стелями видатків та цілями для кожного з міністерств», — сказав він.
Міністр фінансів повідомив, що держбюджет-2021 базується на програмі діяльності Кабінету Міністрів та стратегічних цілях, визначених Президентом. Він є реалістичним та збалансованим, вважають у Кабміні, ґрунтується на макроекономічному прогнозі, ухваленому урядом у липні цього року. Прогноз передбачає зростання реального ВВП на 4,6 відсотка після очікуваного цьогорічного падіння на 4,8 відсотка, повідомив С. Марченко. Розмір інфляції він спрогнозував на рівні 7,3 відсотка.
За словами міністра фінансів, середньорічний курс долара на наступний рік закладається на рівні 29,1 гривні. У 2021 році уряд продовжить здійснювати всі необхідні заходи для того, щоб країна успішно пройшла коронакризу, запевнив він.
Головними маркерами в умовах пандемії має бути захист громадян, підтримка ділової активності та сприяння трансформації економіки. «Країна потребує рестарту, — сказав він. — Саме тому цей кошторис можна назвати бюджетом можливостей для подальшого розвитку».
Серед основних пріоритетів уряду на наступний рік — підвищення мінімальної зарплати до 6,5 тисячі гривень, індексація пенсій та доплат для тих, хто досягнув 75 років, забезпечення громадян доступними і якісними медичними послугами, в тому числі в частині протидії коронавірусній інфекції, продовження освітньої реформи в рамках запровадження програми «Нова українська школа», розвиток культури тощо. У пріоритеті також залишається реалізація заходів щодо підвищення обороноздатності країни та підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. У Кабміні мають намір продовжити фінансування програми «Велике будівництво», працювати над розвитком залізничного транспорту, продовжувати цифровізацію.
Бюджет формувався не на основі побажань, а саме від очікуваних доходів та реальних можливостей, наголосив урядовець. За його словами, коштів є достатньо для фінансування усіх пріоритетних потреб держави. Водночас міністр пообіцяв, що тиску на чесний бізнес та платників податків не буде. Натомість за рахунок відновлення економічної активності та ліквідації схем ухилення від сплати ПДВ додатково до бюджету 2021 очікують отримати 82 мільярди гривень.
Стаття видатків у новому році зросте на 65,5 мільярда гривень, або на 5,1 відсотка порівняно з нинішнім роком. Видатки на соціальне забезпечення, охорону здоров’я, безпеку, оборону, освіту та культурний розвиток становитимуть понад 71 відсоток усіх видатків державного бюджету. Поетапне підвищення мінімальної заробітної плати передбачає, що вже з 1 січня наступного року цей показник підніметься з 5 до 6 тисяч гривень, а з 1 липня — до 6,5 тисячі. На це в бюджеті передбачено 41 мільярд гривень.
Соціальні видатки мають намір профінансувати в обсязі 323 мільярди гривень. Трансфер Пенсійному фонду — 204 мільярди. На виплату допомоги, пільг та субсидій піде ще 104 мільярди. На захист внутрішньо переміщених осіб, чорнобильців, дітей-інвалідів та інших вразливих верств населення планують витратити майже 10 мільярдів гривень. На освіту наступного року мають намір закласти 174 мільярди. Із них — 103 мільярди становитиме освітня субвенція для виплати підвищених на 30 відсотків зарплат вчителів. Майже 50 мільярдів витратять на вищу освіту.
Охорона здоров’я є ключовим пріоритетом уряду, підкреслив С. Марченко. А тому видатки на цю сферу, за його словами, зростуть «безпрецедентно» й становитимуть 4,2 відсотка ВВП. Ці витрати мають намір поступово збільшувати, щоб до 2023 року вони сягнули 5 відсотків ВВП. Це потрібно для того, щоб вдало реалізовувалася реформа галузі. Водночас на боротьбу з COVID-19 мають намір наступного року витратити 19 мільярдів гривень. Левова частина цих грошей піде на надання медичних послуг у межах виконання медичних гарантій. Додаткові кошти виділять на вакцинацію від коронавірусної інфекції.
Міністр фінансів пообіцяв, що наступного року напрямок розвитку культури не фінансуватиметься за залишковим принципом. Видатки в цій частині становитимуть 7,5 мільярда. Мільйон гривень мають намір витратити на реставрацію закладів культури. А на розвиток туристичного потенціалу хочуть вперше виділити 200 мільйонів гривень. На підтримку спорту — 7,4 мільярда гривень. А на потреби національної безпеки та оборони в бюджеті закладено 5,93 відсотка від ВВП. «Це безпрецедентні цифри, — сказав міністр. — Цей показник відповідає вимогам закону про національну безпеку України і забезпечить розвиток та модернізацію військової техніки, посилить кадровий потенціал армії та соціальний захист наших захисників». Окрім цього, держава має намір профінансувати пасажирську залізничну інфраструктуру та підтримувати сільгоспвиробників. «У бюджеті на 2021 рік немає надутих чи прихованих доходів, всі видатки підтверджено реальними доходами. Цей бюджет дозволяє ефективно використовувати кошти платників податків і приноситиме користь людям та економіці», — резюмував міністр фінансів.
Під час обговорення запропонованого урядом проекту кошторису народні депутати критикували поданий документ. Його називали утопічним та таким, що не відповідає реаліям. Представники опозиції назвали бюджет на 2021 рік «бюджетом смерті», тому що витрати на медицину в ньому не відповідають реальним потребам.
Зауваження до законопроекту висловив і голова Комітету з питань бюджету Юрій Арістов. Він зазначив, що в країні й досі немає урядового документа середньострокового бюджетного планування, який мав би визначати засади бюджетної політики на три наступні роки і лягти в основу кошторису на 2021 рік. Парламентарій вказав також на низку невідповідностей положень проекту бюджету на наступний рік щодо чинних законів. За його словами, цей документ містить позиції, згідно з якими передбачається, що уряд здійснюватиме деякі видатки на свій розсуд. «Іншими словами, пропонується ручне управління державними коштами без парламентського контролю, -сказав він. — Це є неприпустимо і також потребує виправлення». Він зауважив: «Давати оцінку цьому документу ще передчасно. Треба провести системний аналіз усіх показників. Бюджетний комітет уже почав ґрунтовне опрацювання документа». Народний депутат звернув увагу не те, що обговорення бюджету-2021 тільки починається і закликав колег подавати свої пропозиції до нього, але не пізніше, аніж до 1 жовтня.
Під час погоджувальної ради народні депутати вирішили, що в рамках години запитань до уряду заслухають інформацію про роботу Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі, а також про забезпечення навчального процесу в умовах посилення в Україні коронавірусної хвороби та про стан нарахування заробітної плати працівникам закладів освіти.
Спочатку виступив віце-прем’єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков, який також є членом української делегації в ТКГ. Свою доповідь він розпочав із тези, що однією зі складових гібридної війни, розпочатої Російською Федерацією, є інформаційна війна. «Багато страхів і непорозумінь, які виникають нині й провокують розбрат, є саме наслідками цієї інформаційної війни, — сказав урядовець. — У тому числі — це поширення міфів про Тристоронню контактну групу. Головним міфом є інформація про те, що ТКГ наділена повноваженнями, якими вона не володіє. ТКГ не приймає рішень. Це тільки логістичний майданчик для узгодження деталей та домовленостей, які досягаються лідерами «Нормандського формату». Так почалося з 2014 року. Саме на цьому логістичному майданчику йде обговорення безпекових, гуманітарних, соціально-економічних питань». Усі рішення ухвалюються тільки Президентом та парламентом, підкреслив віце-прем’єр-міністр. Мовляв, тільки Верховна Рада може вирішити, де проводитиме, чи проводитиме вибори та в який спосіб вони мають відбуватися на тимчасово окупованих територіях після їх деокупації. Про жодні зміни в Конституцію задля включення туди особливого статусу будь-якого регіону нині не йдеться, наголосив чиновник.
Переговори в рамках ТКГ дуже складні, повідомив О. Резніков. За його словами, опоненти часто грають не за правилами. Але українська делегація робить усе можливе, щоб обстояти інтереси нашої країни. Останнім набуттям міністр назвав довготривалий режим тиші. «Ми прагнемо й просимо командної гри, — звернувся до народних депутатів урядовець. — Уряд, парламент і переговірники мають діяти в єдиній синергії, бо це посилює позицію України і дає добрий сигнал нашим партнерам».
Відповідаючи на запитання народних депутатів, віце-прем’єр зазначив, що реінтеграція Донбасу триватиме щонайменше 25 років. Це не може статися одразу після закінчення війни, якщо говорити про безпечну реінтеграцію — таку, що не пошматує країну і не призведе до ризиків. «Це триватиме щонайменше одне покоління, — сказав О. Резніков. — Так свідчить світовий досвід. У Німеччині й нині помітні відмінності між заходом та сходом, хоч і минуло 30 років, а стартові умови були іншими». Він наголосив, що і реінтеграція, і деокупація визначаються не тим, що відбувається в ТКГ. Мовляв, значною мірою ці процеси залежать від того, що відбувається в країні.
До парламентаріїв віце-прем’єр звернувся з проханням підтримати законопроект, у якому чітко визначалося б, хто такі колаборанти і злочинці, а хто заручники, хто підпадає під амністію, а хто в жодному разі ні. Також, за його словами, потрібно ухвалити закон, який зобов’яже мовників забезпечити некодований супутниковий сигнал. Це відкриє доступ до українських телеканалів громадянам, які перебувають на окупованих територіях.
Т. в. о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет спілкувався з парламентаріями в режимі запитання—відповідь. Він повідомив, що більшість шкіл готові до змішаної освіти та працюватимуть у такому режимі. «Важливим є здоров’я дитини, вчителя та суспільства, але не менш важливим є психологічне здоров’я та соціалізація дітей, — сказав він. — А також можливість батьків працювати, коли діти будуть навчатися». Т. в. о. міністра поінформував, що нині щотижня проводять селекторні наради. Міністерство освіти і науки спільно з МОЗ та органами місцевого самоврядування формує певні рекомендації. С. Шкарлет нагадав, що не раз порушувалося питання про необхідність виділити освітянам кошти із фонду, призначеного на боротьбу з COVID-19. Водночас він подякував народним депутатам, які в четвер ухвалили зміни до поточного бюджету, щоб дозволити використати залишки субвенції у розмірі 3,3 мільярда гривень на засоби індивідуального захисту.
У п’ятницю парламентарії також підтримали три постанови задля вжиття невідкладних заходів для формування безпечного освітнього процесу в умовах карантину. Зокрема, йдеться про виділення додаткових коштів на закупівлю засобів індивідуального захисту та організацію безпечного навчального процесу, а також про запровадження доплат вчителям за роботу в особливо складних умовах.
Після того, як заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк оголосила низку депутатських запитів, парламентарії мали традиційні виступи з різних питань.
Наприкінці засідання Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук звернув увагу на те, що вже вкотре спостерігає майже порожній зал у п’ятницю після перерви. «Переконаний, що це не той підхід і не те раціональне використання часу, бюджетних ресурсів і просто уваги глядачів, які має демонструвати Верховна Рада», — сказав він. І продовжив: «Мабуть, треба переглянути питання проходження «Різного» в Регламенті». Р. Стефанчук також наголосив на необхідності дотримуватися маскового режиму. «Я вже втомився повторювати, що в нас тут не вільна від COVID-19 зона, — зауважив він. — На превеликий жаль, ми маємо ще одного колегу, в якого підтвердилася коронавірусна хвороба.
Тому прошу всіх, хто знаходиться в цьому залі, — давайте станемо взірцями того, як треба дотримуватися санітарних вимог, які ми самі ж і встановлюємо».
З днем народження вітали народного депутата Олександра Маріковського.
Цифри
Доходи в проекті бюджету на 2021 рік визначено на рівні 1 трильйон 71 мільярд гривень. Це на 92 мільярди більше, ніж у 2020 році. Видатки становитимуть 1 трильйон 350 мільярдів гривень. Дефіцит бюджету планується на рівні 270 мільярдів гривень, а це 6 відсотків ВВП. За прогнозом МВФ, фіскальний дефіцит країн, що формуються, у 2021 році в середньому становитиме 8,5 відсотка, а в світі загалом — 8,2. Тож показники України у цьому контексті є досить помірними, запевнив міністр фінансів Сергій Марченко.
