Ганна Скороход, Антон Поляков.
 


Святослав Юраш, Мар’яна Безугла.
 


Народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих курсантів та членів екіпажу літака Ан-26.



Петро Юрчишин, Андрій Кожем’якін.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Більше фото тут

Громадянське суспільство проголосувало за те, щоб на розгляд Верховної Ради було винесено питання про створення ТСК з розслідування справи «вагнерівців»

Пленарне засідання 29 вересня

Розпочавши розгляд електронної петиції, Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук нагадав, що ця процедура застосовується вперше в історії парламенту. Він зазначив, що згідно з Регламентом питання має обговорюватися без ухвалення жодного рішення, але за окремою процедурою повного розгляду.

Представниця Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла повідомила, що на засіданні комітету розглянуто петицію Віталіни Тарасової щодо необхідності створення Тимчасової слідчої комісії з обставин розслідування можливої державної зради під час організації та проведення операції з вивезення російських найманців і бійців приватної військової компанії «Вагнер», причетних до збиття українських військових літаків, яка набрала 25 705 підписів. Комітет вирішив винести на розсуд сесійної зали проект постанови про утворення ТСК з питань розслідування оприлюднених у ЗМІ фактів можливих протиправних дій посадових осіб, що могли призвести до уникнення кримінальної відповідальності членами «приватної військової компанії Вагнера» та завдання шкоди національним інтересам України, повідомила народний депутат.

Під час обговорення Анатолій Бурмич («Опозиційна платформа — За життя») зазначив, що незалежно від того, чи буде створено ТСК, йому цікаво отримати відповіді на запитання: чи взагалі була оперативно-розшукова справа і в кого вона була — в СБУ чи Військової розвідки, чи доповідали Президенту та скільки разів доповідали про проведення операції?

Представник «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко висловив думку, що влада намагається приховати щось дуже важливе для суспільства, та що «йдеться про державну зраду на найвищому рівні». Народний депутат також наголосив, що керівництво Верховної Ради відмовлялося ставити це питання на розгляд. Мовляв, начебто саме через це й бралася перерва в засіданні. Мар’яна Безугла від «Слуги народу» зауважила, що системність вирішення подібних питань може з’явитися, якщо парламенту вдасться підтримати й ухвалити рішення про створення спеціального комітету із нагляду за спецслужбами. До нього мали б увійти представники всіх фракцій, і це гарантувало б дієвий парламентський контроль.

Анна Скороход (ДГ «За майбутнє») підтримала ідею створення ТСК, однак наголосила, що справа рухатиметься тільки за підтримки Президента як Головнокомандувача: «Якщо в цьому замішаний сам Офіс Президента, то про яке розслідування може йти мова. Під час такого розслідування офіс може вийти сам на себе».

Олександра Устінова («Голос») зауважила, що питання, яке стосується національної безпеки, розглядається фактично в порожній залі. Вона закликала своїх колег із різних фракцій підтримати створення ТСК. «Росія не спить, — зауважила парламентарій, — і якщо ми зараз не розберемося зі своїми зрадниками всередині країни, то потім буде дуже важко всім».

Сергій Соболєв («Батьківщина») звернув увагу, що парламент упродовж двох місяців робив вигляд, що нічого не відбувається та акцентував на бездіяльності профільного комітету. «Петиція — це останній дзвоник для «Слуги народу» та Президента Зеленського. Далі вам мовчати не вдасться. Ви зобов’язані самі це розслідувати, а якщо не здатні, то надати допуск до розслідування членам ТСК», —- сказав він.

Жодного рішення з цього питання у вівторок не ухвалювали.

Відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков акцентував увагу народних депутатів на авіакатастрофі, яка сталася на Харківщині. «Минулої п’ятниці в нас сталася страшна трагедія, — сказав він. — Україна втратила 26 своїх синів. Втратила 26 молодих хлопців, серед яких хтось уже став пілотом, а хтось тільки мріяв ним бути і підкорювати небо. Це трагедія і для держави, і для будь-якого громадянина нашої країни. Але передусім це трагедія для рідних і близьких тих молодих людей, які загинули. Пропоную хвилиною мовчання вшанувати пам’ять усіх, хто загинув у цій страшній трагедії».

Глава парламенту також нагадав, що майже 79 років тому в Україні відбувалися події, які в усьому світі знають як трагедію Бабиного Яру. «Ми, як народні депутати і як люди, маємо пам’ятати страшні уроки історії. І маємо зробити все для того, щоб схожі події ніколи не відбувалися ані в Україні, ані у світі», — наголосив він.

Після виступів представників фракцій та груп парламентарії внесли зміни до порядку денного та включили до нього низку законопроектів.

За скороченою процедурою народні депутати розглянули проект змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення проходження державної служби (№ 3748). Як зауважила голова Національного агентства з питань державної служби Наталія Алюшина, цей, розроблений за участі міжнародних партнерів, документ передбачає низку концептуальних змін та уточнень, які мають вирішити наявні проблеми. А голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко, спираючись на висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради, зауважив, що урядовий документ потребує доопрацювання і запропонував відправити його на повторне перше читання.

Під час обговорення народні депутати висловлювали незадоволення тим, що на розгляд виносяться документи, не підготовлені належним чином. Як наслідок, законопроект не набрав потрібних голосів, тож його відхилили. Далі на вимогу фракцій «Голос» та «Європейська солідарність» було оголошено перерву і Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук запросив керівників фракцій та депутатських груп на нараду.

Після перерви парламентарії розглянули проект змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів щодо усунення термінологічних неузгодженостей (№ 3287-1). Один із авторів законопроекту Данило Гетманцев закликав колег підтримати цей документ, оскільки він врегульовує технічні питання.

«Думаю, реально ситуація на митниці ні в чому не зміниться, — сказала представниця «Європейської солідарності» Ніна Южаніна. — Натомість, учергове за останні десять місяців ми змінимо структуру митних постів. Тисячі митників укотре виводяться зі штату, щоб потім бути прийнятими в нову структуру. А нова структура полягає, як правило, в перейменуванні митних постів з метою отримання підстав для зміни керівництва». За пропозицією профільного комітету законопроект ухвалено за основу та в цілому.

Наступним парламентарії розглядали та підтримали зміни до пункту 1 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень закону про концесію (№ 3961). Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ірина Новікова повідомила, що документом пропонується відтермінувати початок функціонування електронної торговельної системи для проведення концесійних конкурсів, оскільки «таких систем не існує в світі й потрібен додатковий час для її розробки». На заваді, за словами урядовця, стала коронакриза та відсутність коштів у держбюджеті. Під час обговорення народні депутати зауважували, що торік цей законопроект ухвалювали як невідкладний.

У першому читанні схвалено проект змін до деяких законодавчих актів щодо захисту житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа (№ 3577). Заступник міністра соціальної політики Борис Лебедцов повідомив, що після досягнення 23-річного віку таких дітей знімають із обліку, хоча вони потребують поліпшення житлових умов та мають право на позачергове отримання помешкання. Як варіант, пропонується передбачити грошову компенсацію для тих, хто не зміг отримати житло.

Розв’язанню проблем громадян, яких взято на квартирний облік до 1 січня 1993 року та які проживають у житлі тимчасового призначення, мають сприяти зміни до статті 46 Житлового кодексу (№ 2443). Представник Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Літвінов зауважив, що ця ініціатива дасть змогу розв’язати проблему громадян, які майже три десятки років змушені проживати в тимчасовому житлі, не маючи права його приватизувати. У першому читанні законопроект підтримали 269 голосами.

Ухвалений в першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (№ 3628) передбачає посилення відповідальності за правопорушення у сфері продажу дітям електронних сигарет і рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

З днем народження вітали народного депутата Ігоря Фріса.

Довідково

Відповідно до Закону «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» (щодо електронного звернення та електронної петиції) громадяни можуть звернутися до Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована.

Електронна петиція, адресована Президенту, Верховній Раді, Кабінету Міністрів, розглядається за умови збору на її підтримку не менш як 25000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції.

Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп

Тарас БАТЕНКО, група «За майбутнє»:

— Повернувшись із виборчих округів, ми відчули наскільки уряд живе в одній реальності, люди — в іншій. У тому числі це стосується і проекту державного бюджету на наступний рік. Ми бачимо, що в проекті бюджету не передбачається жодних стимулів для порятунку економіки і громадян в умовах коронакризи та безпрецедентного падіння промисловості, ВВП і добробуту громадян. Ми бачимо, що замість підтримки економіки, національного виробника, як це робиться в усьому світі, шляхом зменшення податкового навантаження та надання державної підтримки, уряд навпаки пропонує підвищення низки ставок і зборів. Левову частку доходів уряд планує отримати за рахунок посилення фіскального тиску на фізичних осіб-підприємців та громадян... Група «За майбутнє» за такий бюджет голосувати не буде.

Володимир АРЕШОНКОВ, група «Довіра»:

— Безперечно, цей тиждень є надзвичайно важливим у контексті тематики тих питань, які виносяться до порядку денного. Символічно, що напередодні Дня педагогічного працівника дуже багато законопроектів, присвячених підтримці, розвитку української освіти та науки. Хоча для освітян та науковців було б краще, щоб уряд якомога швидше скасував ганебну постанову № 822, якою призупинялось підняття заробітних плат для вчителів та інших працівників галузі освіти та якби у проекті бюджету на наступний рік для освітян було передбачено не 3,9 від очікуваного ВВП, а 7 відсотків, як це передбачено галузевими законами. Але добре, що профільний комітет попрацював і виніс на цей тиждень достатньо важливі законопроекти -це і підняття заробітної плати для працівників дошкільної, позашкільної освіти, увага до українського студентства тощо.

Іванна КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ, фракція «Європейська солідарність»:

— Європейський Союз не банкомат і не благодійна організація. Так кажуть нашій владі європейці. Вони наголошують на тому, що допомога може бути лише в обмін на реформи. Європейці кажуть, що їм потрібна стабільна, демократична, заможна Україна, а не олігархічна, корупційна держава без верховенства права. Європейці роблять останню спробу закликати сьогоднішніх керманичів одуматися, бо бачать, що євроінтеграція завершилася. Залишилась лише євроімітація та гарна міна при поганій грі. Розквітли олігархізм, правовий безпрєдєл та окрилився реванш.

Вадим РАБІНОВИЧ, фракція «Опозиційна платформа — За життя»:

— Минулого тижня відбувалася реєстрація кандидатів на місцевих виборах. За роки незалежності вираз «брудні вибори» став сталим і ми бачимо, якими брудними будуть нинішні перегони. Адже реєстрація кандидатів показала безпрецедентний рівень фальсифікацій з використанням адмінресурсу, у тому числі, судової системи. Зрозуміло, що у влади одна мета — не допустити до перегонів невигідних кандидатів.

Вадим ІВЧЕНКО, фракція «Батьківщина»:

— Нині Юлія Тимошенко перебуває в Конституційному Суді, як один з ініціаторів конституційного подання щодо проголосованого закону про ринок землі. Колеги, всі ми пам’ятаємо кричущі порушення Регламенту, як під час розгляду у першому читанні не запросили депутатів-опозиціонерів на комітет і проголосували за проект. Не всі народні депутати змогли обстояти свої поправки. Це кричущі порушення Регламенту, які ми будемо доводити в суді. Щодо порушення Конституції, ми підготували правову позицію і «Батьківщина» буде доводити її суддям. Закон про ринок землі несе загрозу національній безпеці через втрату великих територій унаслідок масового скуповування земельних ділянок.

Роман КОСТЕНКО, фракція «Голос»:

— Фракція «Голос» зареєструвала постанову про створення Тимчасової слідчої комісії про зрив спецоперації щодо «вагнерівців». Суспільство вимагає відповідей: чи була державна зрада і чи можна довіряти владі. Навколо цієї теми вже дуже багато фейків... У демократичній країні лише парламент може бути ефективним арбітром між Президентом і спецслужбами. Тому ми повинні взяти на себе відповідальність і створити ТСК, бо це найефективніший спосіб для з’ясування істини.

Результатом діяльності комісії має стати або спростування фейків, або звернення до правоохоронних органів. Ми бачимо, що створення ТСК гальмується, тому ми ініціюємо позачергове пленарне засідання і закликаємо всіх народних депутатів, незалежно від фракційної приналежності, підтримати нашу ініціативу.