На знімку: гарний улов можна мати й на вудочку.

«Я люблю риболовлю. Отримую від неї неабияке задоволення. Популяризую такий її вид як фідерна, коли ловимо максимум на дві вудочки, але при цьому ще посилено годуємо рибу.

Якось у серпні, в неділю, я був на риболовлі, згодував чотири кілограми корму, але мав і непоганий улов, однак заодно зловив в колесо й чотири металеві «кігті». Справа рук браконьєрів. Це не в одного мене така біда, від цього постраждало безліч рибалок», — ділиться проблемою власник магазину «Три кити» Сергій Цибульський.

Чоловік пояснює, чому браконьєри вдаються до такого. Зараз, на осінь, вода у водоймах падає, і риба залягає в ямах. У річці дно нерівне, от у деяких заглибленнях і збирається риба. Там і кормова база краща, і почувається вона там безпечніше. Інстинкт спрацьовує. Тож найбільше її там. Саме біля таких ям браконьєри (у населених пунктах усіх їх знають поіменно) ставлять так звані «кішки».

На під’їді до Удрицька з боку Туменя Дубровицького району (це лівий берег Горині, є таке урочище Підкова або ще його називають Залізниця) туди заходить річка, утворюючи старицю протяжність більш як півкілометра. Це найбільш рибні місця.

Або ще під Лютинськом. А де багато риби, там і багато рибалок. А отже, і браконьєри там промишляють. Однак коли є рибалки-любителі (всі ж з мобільним телефоном) постійно інформують про ситуацію, то і рибінспекції там нічого робити. У такому разі на водоймах усе під контролем. Яке ж завдання браконьєрів? Відбити охоту від подібних місць і порядкувати там самим. От і розкидають на під’їздах ось такі лякалки. Раз-другий рибалка зіпсує колеса авто — то вже і відпадає охота їхати на це місце.

«Зрозумійте, як чинять підло: напередодні, як мають «бомбити», розкидають ці «кішки», а далі вже діло техніки. Що найгірше — засоби лову найбільш варварські. Електролов — паралізує масу риби у великому радіусі. А тепер цей електролов не якийсь самопальний, він виготовлений промислово, в заводських умовах. Суперпотужний. На озброєнні не тільки електролов, у них — ехолоти (пристрій, що визначає глибину і міграцію риби), тепловізори, квадроцикли. Ці люди не сидять від зорі з вудочкою заради азарту. Вони діють цинічно. Для наживи. Замовив у них, наприклад, рівненський ресторан півтонни судака. Приїхали, подивилися в екран, чи є риба, лупонули розряд, зібрали ту, що їм потрібна. Решта загинула. Або вже більше ніколи не нереститься...» — продовжує Сергій Цибульський. Каже чоловік, що після того випадку, як сам наразився на браконьєрську мітку, організував хлопців, і визбирали довкола ще два відра таких «кішок». Звернувся з відповідною заявою до поліції, щоправда, за десять днів поки що так і не повідомили, як просувається справа.

Присутній під час цієї розмови головний державний інспектор Рівненського рибоохоронного патруля Михайло Шанько зазначає, що браконьєри в рази краще оснащені, ніж ті, хто їх контролює. Окрім того, характер роботи рибінспекції такий, що патрулювання постійно на виїзді. Сьогодні в одному районі, завтра — в іншому.

Та й чи завжди доїдеш туди службовою «Нивою», куди заїдуть браконьєри квадроциклами?

Тож рибалки вирішили об’єднати свої зусилля і дати бій браконьєрству самі. Бо це не дідусь якийсь через маленьку пенсію пішов на порушення закону. Рибалки наголошують: браконьєрство процвітає в промисловому масштабі. Безперечно, проблема гостра. І добре, що знайшлися ентузіасти, які вирішили допомогти рибінспекції контролювати ситуацію на наших плесах.

Дубровиця Рівненської області.

Фото Сергія ЦИБУЛЬСЬКОГО.