Директор школи Наталія Хом’як і голова Голобської селищної ради Сергій Гарбарук.
 


Для багатьох знайомство з селищем розпочинається із залізничного вокзалу.

Культура — галузь визначальна

На шосе Луцьк — Ковель, за 25 кілометрів від міста залізничників, розташоване селище Голоби, центр однієї з перших створених в області об’єднаних територіальних громад. У серпні 2015 року на запрошення Голобської селищної ради об’єднатися з дев’ятьма сільрадами відгукнулися лише три: Майданська, Новомосирська, Поповичівська. Через два роки до них пристала і Радошинська. Сьогодні одними проблемами і турботами живуть одразу 23 населені пункти, де проживає 8 400 чоловік, половина з яких — у Голобах.

Старт громади був потужним. У Голобах — одній із перших на Волині — створили центр надання адміністративних послуг. Людям стало дуже зручно: на місці можна отримати будь-яку довідку, навіть паспорти. Громада має також власні публічну бібліотеку, центр надання соціальних послуг, трудовий архів, який раніше був за тридцять кілометрів у селищі Люблінець. А такого клубу ветеранів, як у Голобах, немає ніде в області.

Оскільки Ковель має статус міста обласного підпорядкування, і районні установи у ньому почуваються пасинками, то багато заходів районного масштабу проводять у Голобському будинку мистецтв. У перший рік функціонування ОТГ у ньому відремонтували глядацький зал, витративши на це 800 тисяч гривень. Згодом привели до належного стану фасад, встановили потужні світильники і тепер навіть вночі на площі перед будинком мистецтв і школою видно як вдень.

Не забувають у громаді й про інші населені пункти. Цього року завершили роботи із зовнішнього освітлення всіх сіл. Останнім було Партизанське. Навіть найменші населені пункти Калиновник і Діброва, де жителів відповідно 51 і 21, тепер мають вуличне освітлення. Відремонтовано будинки культури в селах Майдан, Новий Мосир, приведено в належний стан колись аварійний клуб у селі Малий Порськ.

Буквально місяць як у селі Поповичі відкрили бібліотечний пункт. Досі він тулився в Будинку культури, який потребує ремонту і не опалюється. Тепер він у розташованій поруч загальноосвітній школі. В перший рік об’єднання громада збудувала у ній котельню на дровах, оскільки колишня, газова, не забезпечувала теплом, а лише «з’їдала» чимало коштів. Обійшлося це в півтора мільйона гривень, зате тепер навіть узимку учні ходять у легкому одязі. На жаль, їх у школі стає щоразу менше. А відтак пусткою стояли приміщення, які опалюються. В один із них і переселили бібліотечний пункт. Зручно бібліотекарям і читачам. Передбачили там і кімнату для аматорів сцени, щоб могли в комфортних умовах проводити репетиції. Зберегли в Голобах і музичну школу, в якій навчається понад сто учнів не лише з селища, а й з навколишніх сіл громади. Жодної ставки після 2015 року тут не скоротили. На культурі в громаді не економлять. Хорам ветеранів війни та праці «Червона калина» і «Сузір’я», а також тріо «Чарівниці» пошили прекрасні сценічні костюми. Тож у участиків художніх колективів є можливість давати гарні концерти до свят. Пощастило селищу й на талановитого організатора різноманітних культурних заходів — директора будинку мистецтв Григорія Тарасовського.

Лікарню зберегли, а ФАПи?

Щодо Голобської районної лікарні, яка є структурним підрозділом Ковельського міськрайонного територіального медичного об’єднання (МТМО), то лікуються в ній переважно жителі Голобської і Велицької громад. Зрозуміло, що в селищі хочуть зберегти її. В радянські часи і в перші роки незалежності штат лікувального закладу був дуже великим. Зокрема, в хірургічному відділенні було 14 працівників. Але час вносить корективи. Фахівці Ковельського МТМО проаналізували, скільки операцій там проводиться щорічно, і цифра виявилися досить-таки мізерною. Тому вирішили, що утримувати хірургічне відділення в Голобах недоцільно. Нині у штаті лікарні є хірург, амбулаторія, де той проводить прийом. Тобто при елементарному пошкодженні є до кого звернутися. А щодо складніших хірургічних втручань, то за 25 кілометрів є Ковельська лікарня з сучасним обладнанням, набагато кращим забезпеченням і, головне — з досвідченими, постійно практикуючими хірургами, на рахунку яких багато складних операцій, у тому числі з пересадки нирок, серця.

На сьогодні залишається невирішеним питання з фельдшерсько-акушерськими пунктами. Реформа охорони здоров’я не передбачає їхнього функціонування на селі, а відтак не передбачено і фінансування. Як вийти з цієї ситуації? Спершу була гарна співпраця з Ковельським МТМО, коли громада на паритетних засадах 50 на 50 фінансувала заробітну плату фельдшерів. А утримання приміщень, забезпечення паливними матеріалами та інше громада брала повністю на себе. Так тривало кілька років. Але з 1 січня Ковельське МТМО не має фінансового ресурсу, щоб фінансувати заробітну плату фельдшерів. Тому весь цей фінансовий тягар ліг на бюджет Голобської селищної ради. А це сотні тисяч гривень.

Прикро, що в Міністерстві охорони здоров’я, в Кабінеті Міністрів не бачать ролі фельдшерів на селі. У Голобах вважають, що в цей перехідний період, оскільки запроваджений інститут сімейних лікарів ще не запрацював на повну потужність, їх треба зберегти, і фінансування має бути державним. Тішить, що Голобську лікарню все-таки збережуть, терапевтичне відділення функціонуватиме, буде лікарський прийом, лікарняні ліжка. Оскільки після адміністративно-територіальної реформи на Волині із шістнадцяти залишиться лише чотири райони, не виключено, що утримання Голобської лікарні ляже на плечі потужного Ковельського району.

У здоровому тілі — сильний дух

Якщо їхати з Луцька в Ковель, то праворуч від шосе подорожні бачать сучасний стадіон. Такій спортивній споруді можуть позаздрити і районні центри. Декілька років у Голобах разом із Державним фондом регіонального розвитку реалізовували проект щодо реконструкції стадіону «Дружба». Сьогодні на ньому є глядацькі трибуни, роздягалки для спортсменів, багатофункціональний майданчик, де можна грати в теніс, волейбол, баскетбол, поле розміром 44 на 24 метри зі штучним покриттям для гри в міні-футбол, а також два волейбольні майданчики, футбольне поле і бігові доріжки. І це не єдиний спортивний комплекс у селищі. Минулого року на базі опорного освітнього закладу збудували футбольне поле зі штучним покриттям. Воно обнесено високою загорожею, що зручно спортсменам і, найголовніше, встановлені там потужні прожектори дають змогу грати навіть уночі. Поруч із шкільним стадіоном — знаряддя для тренування, а в самому навчальному закладі — просторий спортивний зал. Громада винаймає також тренера, який займається з юними футболістами.

Щодо самої школи, то в Голобах одними з перших на Волині створили опорний освітній заклад. Бути першопрохідцями завжди важко, але держава заохотила цей ризик, виділивши на опорний освітній заклад понад три мільйони гривень для ремонту приміщення і придбання обладнання. Сьогодні школа має досить пристойний вигляд як ззовні, так і всередині, благоустроєну територію. Привертають увагу криті велопарковки. Під час занять на них стоять по 110—120 велосипедів.

Зустрілися ми і з директором школи Наталією Хом’як. За її плечима багаторічний педагогічний стаж і досвід роботи в Ковельській райдержадміністрації. Робота у неї складна: кількість учнів у школі постійно збільшується, оскільки з сіл довозять понад 200 дітей. Школа має чотири автобуси, один з яких придбаний на умовах співфінансування за участі громади. До речі, є гостра проблема і в п’ятому автобусі. Не вистачає і навчальних кімнат. Доводиться ремонтувати приміщення старої школи. Виходять досить пристойні кабінети.

Не перевантажити б громади самостійністю

Звідкіля ж у Голобах кошти для таких серйозних проектів? Чотири роки поспіль держава виділяла кошти на розвиток інфраструктури. У перший рік це було понад п’ять мільйонів, на другий — майже чотири, на третій — понад три... На превеликий жаль, цього року громада не отримала цієї субвенції, хоча під неї вже запланували об’єкти. Зокрема, на вулиці Шевченка, дорожнє покриття на якій знищене, планувалося покласти новий асфальт. У штат ввели посаду проектного менеджера. У цьому напрямку досить багато чого вдалося зробити. Зокрема, це і вищезгаданий проект з реконструкції стадіону. Найсвіжіший проект спрямовано на створення екопарку між обеліском і будинком споживчого товариства. Буде прекрасний простір для відпочинку і спілкування. Надіслали заявку і отримали 145 тисяч гривень підтримки. Ще 10—20 тисяч планується виділити з місцевого бюджету. Місцевий житель, дуже талановита людина Любомир Сінчук, виготовив ландшафтний дизайн майбутнього парку. Проект з футбольного майданчика біля школи, це вже по лінії Міністерства освіти і науки.

Оскільки Голоби розташовані в досить зручному місці: на міжнародній автомагістралі М-19 і залізничній вітці Луцьк — Ковель, то громаді в певній мірі вдається залучати інвесторів. Нарощує потужності колишній комбікормовий завод, а нині підприємство «Гранд інвест лімід». Торік підприємство відремонтувало під’їзну залізничну колію і вже відвантажує продукцію вагонами. Будується матеріальна база підприємства «Захід Брук», яке спеціалізуватиметься на виробництві бруківки.

Сьогодні у Голобах працює Волинська тарна компанія, діють потужні сільськогосподарські підприємства, які теж наповнюють бюджет громади.

У Голобах дуже багато зроблено і щодо благоустрою. На шести вулицях селища поклали новий асфальт. Проведено ремонт закладів культури і соціальної сфери. Однак не бракує і проблем. У селищі є паркова зона і пам’ятки архітектури, які потрібно привести в належний стан. Громада подала на цю тему проект за програмою Польща — Білорусь — Україна. Його кошторисна вартість вийшла понад двадцять мільйонів гривень і, на превеликий жаль, ця проектна заявка не була підтримана. А виконати всі ці роботи за свої кошти Голобська громада поки що не в змозі.

— Адміністративно-територіальна реформа — одна із найбільш вдалих у державі, — переконаний голова Голобської селищної ради Сергій Гарбарук. — Багато вже сфер під відповідальністю громади. Раніше, що район дасть, те ти і зробив. А зараз ми самі тут господарі. Хотілося б лише, щоб, перекладаючи на наші плечі певні зобов’язання, держава підтверджувала їх фінансово. Не кожна ОТГ зможе винести той фінансовий тягар, який щораз лягає її плечі. Інакше ми знову перетворимося на колишні сільські ради, і не матимемо навіть за що вкрутити лампочку на тій же електроопорі.

Дерево, у якого глибоке коріння, міцно стоїть

Часто запитують, так Голоби село чи місто? Голоби ж якийсь гібрид — селище міського типу. Але згідно з Конституцією, населених пунктів із таким статусом не повинно бути: є село, селище, місто. Як на нас, варто повернутися до колишнього розподілу, коли були хутори, села, містечка і міста. У США, наприклад, є сity (велике місто) і town (мале місто). Ну як можна надавати однаковий статус міст Києву, Львову, Дніпру і Берестечку, в якому проживає менше двох тисяч населення? Втім і селом Берестечко не можна назвати. Згадайте Шевченка «Край містечка Берестечка...». Голоби теж є містечком і заслуговують на увагу не лише інвесторів, а й туристів. Чого варті лише мурована Георгіївська церква з її дерев’яною дзвіницею ХVIII століття, які є пам’ятниками архітектури національного значення, такий само охоронний статус має Михайлівський мурований костел (1711—1728 рр.), в’їзна мурована брама і мурована садиба ХVIII століття, садибний будинок початку ХХ століття. А чого вартий споруджений у 1903 році за проектом Олександра Вербицького і занесений у реєстр пам’яток місцевого значення залізничний вокзал станції Голоби. Того самого Вербицького, за проектом якого в Києві в 1929—1932 роках звели залізничний вокзал. Прикро, що жодних охоронних грамот не мають три пам’ятники, які стоять на високих колонах навпроти колишнього парку графа Ронікера. На одній із них, що в центрі, фігура Богоматері, на двох інших — фігури святих Антонія Падуанського і Яна Непомуки. Споруджені вони ще в 1711 році. Часи войовничого атеїзму минулися, тож час подбати і про збереження цих святинь.

Говорячи про сьогоднішні Голоби, не можна не згадати добрим словом колишнього голову Ковельської райдержадміністрації Віталія Карпюка, який ще на початку 2000-х років багато зробив, щоб містечко мало привабливий вигляд.

Сподіваємося, що і новообране керівництво селищної ради дбатиме, аби головний населений пункт громади мав привабливий вигляд, розвивався і розбудовувався.

смт Голоби,
Волинська область.

Фото автора.