Заслуженому художникові України Василю Шиндрі із села Синевир фортунить на грибні дари.
Федір Калинич з екзотичним грибним трофеєм, що нагадує кавказьку папаху.
В лісові походи вирушають родинами: від малого до старого. Після кількох кризових на бажані трофеї літ природа все-таки змилостивилася над прихильниками тихого полювання і щедро заврожаїлася делікатесними дарами на всі смаки. Тільки й чути розмови про гриби: хто і де шукає, скільки кошиків назбирав...
Грибною столицею верховинського краю вважається Тереблянська дельта. На зелених околицях села Свобода, просторих смерекових масивах Чорної Ріки — людське паломництво від світання до смеркання. У дрімучих хащах такий рій машин, що його можна порівняти з караваном автівок на кордоні. Причому переважають мікроавтобуси, а це значить, що народу приїжджає тьма-тьмуща.
Збирають суперкласні біляки не лише кошиками, а й великими торбами. І для себе, і для продажу: прийомними пунктами наплодилися села і навіть узлісся. Ціни стрибають то вгору, то вниз залежно від врожаю. За першосортні боровики кмітливі крамарі дають від 50 до 90 гривень. Буває, що не менш смачні, але більшого розміру гриби чомусь кваліфікують другорядними і закуповують за смішними цінами. До речі, є щасливчики, які знаходять біляки-велетні вагою у 3—5 кг або натрапляють на грибні царства, коли в радіусі трьох метрів назбирують по кілька десятків красенів-боровиків.
Восени гаманці горян шелестять і пухнуть купюрами від грибного навару. Досвідчені місцеві грибники умудряються за день двічі або навіть тричі мандрувати по «зеленому океану» і підзаробити одразу дві-три тисячі вітчизняної валюти. Помітно, що безхатьків та ледацюг на вулицях поменшало — є чудовий шанс заробити свою копійку, ще й запастися вишуканим харчем. Ліс, що не кажи, солідно виручає місцеве населення за теперішнього безробіття. То в одному, то в іншому селі чуєш про грибників-рекордсменів, які вже хваляться мішками насушених боровиків. За їх реалізації на ринках, особливо санаторно-курортних, сімейна казна горян повниться ого-го!
...Не лише першосортні міцні боровики радують шукачів у лісі — у рясному асортименті ростуть й інші не менш калорійні лісові дари: рум’яні підосичники і підберезники, апетитні моховики, сироїжки, лисички, грузді, маслюки, рижики та інші гриби, з яких готують вишукані страви.
Трапляються й унікальні знахідки. Приміром, пенсіонер із села Перенизь Федір Калинич натрапив на особливий і екзотичний гриб.
Взагалі-то дослідники-мікологи вважають, що не лише на землі, а навіть у воді і повітрі зустрічається майже 80 тисяч видів грибів, щоправда, з них хіба півтисячі їстівних. Отож грибникам треба бути уважними і досвідченими, аби не сталися прикрі чи й непоправні трафунки. Водночас необхідно й добре орієнтуватися у лісі, бо люди часто так заходять у хащі, що повертаються до рідних домівок на другий-третій день.
Безумовно, грибні подорожі — це не тільки фінансовий прибуток, надійний домашній харчовий запас, а й активний відпочинок, азарт, гарт здоров’я та тривалий кілометраж мальовничими лісовими угіддями з напрочуд чистим повітрям. Тож хочете і відпочити, і заробити — гайда в Карпати!
Василь НИТКА, Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ.
Міжгірський район
Закарпатської області.
Фото Василя ПИЛИПЧИНЦЯ.
