Світлана Панаіотіді, Артур Переверзєв, Володимир Кострицький, Гліб Канєвський.
Ідея корпоратизації підприємств оборонно-промислового комплексу не нова. Вона закріплена в низці законодавчих документів і вже зо п’ять років регулярно обговорюється на рівні влади та в експертному середовищі. Існують різні бачення і концепції такого перетворення.
Нарешті створено державний орган, який формує політику у сфері ОПК, — це Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. Воно ж відповідає за реформування ДК «Укроборонпром».
На початку жовтня команда держконцерну представила віце-прем’єру — міністру з питань стратегічних галузей промисловості Олегу Уруському комплексну стратегію трансформації та розвитку концерну до 2030 року, яка передбачає реорганізацію 60 підприємств, що входять до складу «Укроборонпрому», в сім галузевих холдингів: авіаремонт, бронетехніка, високоточне озброєння, боєприпаси та спеціальна хімія, радарні системи, морські системи, спецекспорт. Документ описує цільову модель нової оборонної холдингової компанії з функціями фінансового та корпоративного центру з управління галузевими об’єднаннями.
Концепцію трансформації, згідно зі статутом компанії, має затвердити наглядова рада концерну, після чого її буде передано на розгляд та остаточне затвердження Кабінету Міністрів.
Днями, представляючи в. о. голови державного концерну Ігоря Фоменка, віце-прем’єр-міністр Олег Уруський заявив: «Усі розуміють, що «Укроборонпром» потрібно реформувати: частина підприємств, які втратили зв’язок з оборонною промисловістю, потрібно передати на приватизацію до Фонду держмайна, інші сформують основу холдингових компаній за напрямами: 6 з них увійдуть до складу майбутнього холдингу під робочою назвою «оборонні системи України», а 3 — в «Аерокосмічні системи».
Проте, як стверджує голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський, жодного документа, де була б закріплена позиція новоствореного відомства щодо напряму реформування сектору ОПК, аналітики не знайшли. А положення щодо самого Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості викликає багато запитань, бо воно передбачає «жорстке управління державними підприємствами», зокрема й тими, що входять до «Укроборонпрому». Як зазначив Канєвський під час презентації висновків аналізу впровадження корпоратизації ДК «Укроборонпрому», згідно з положенням міністерство має призначати директорів підприємств, членів наглядових рад, проводити фінансовий аудит тощо. А це суперечить цивілізованій практиці, коли мають бути розведені функції менеджменту і формування політики галузі. Адже міністерство відповідає за державне оборонне замовлення і в цьому сенсі може статися конфлікт управління.
Одним з основних документів концепції реформування «Укроборонпрому» є законопроект «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (№ 3822). Про це говорили у четвер в Києві учасники круглого столу «Аналіз впровадження корпоратизації ДК «Укроборонпрому». Цей законопроект створено у співпраці законодавців та урядовців. Наприкінці минулого року при Комітеті Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки було створено робочу групу, яка напрацювала комплекс рішень щодо системи управління у корпоративному секторі. Співавтор законопроекту № 3822 Володимир Кострицький пояснив, що мета документа — законодавчо урегулювати підготовку підприємств ОПК до корпоратизації, перетворення держконцерну в акціонерне товариство як керуючої компанії корпоратизованих підприємств. У цьому контексті «Укроборонпром» потребує нового статуту.
Експерти наполягають на тому, що реформування сектору ОПК, зокрема корпоратизація ДК «Укроборонпром», потребує оновлення законодавчої бази і приведення нормативних актів, які регулюють відносини у цій сфері, до єдиного правового знаменника.
