В урочистостях із цієї нагоди взяли участь керівники місцевої влади та райвійськкомату, військовослужбовці, представники педагогічного й учнівського колективів школи та громадськості. Своєрідним зачином до згаданого небуденного дійства стала знакова пісня Українських січових стрільців «Червона калина».
Ініціатор створення нового місця пам’яті, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті Олег Пустовгар нагадав про те, що цьогоріч, згідно з постановою Верховної Ради, на державному рівні відзначається 150-річчя від дня народження Сергія Дядюші.
Водночас його пошанування земляками спростовує вигадки російсько-імперської історіографії про те, нібито національно-визвольний рух під час Української революції 1917—1921 років базувався виключно на діяльності сільських отаманів та інших подібних «бандитів». Хоча насправді в Армії УНР було багато кадрових військових, які раніше служили Російській імперії та за першої слушної нагоди пішли виборювати незалежність України.
Виходець з дворян Сергій Дядюша — кавалер орденів та інших нагород у царській армії, дослужився до звання генерал-майора. Та вже з квітня 1918-го почав служити в Армії УНР, де на нього чекали ще вагоміші посади — начальника Волинського корпусу, головного інспектора піхоти, начальника головного управління Генштабу і навіть військового міністра.
Після поразки Перших визвольних змагань за нашу незалежність генерал-поручник Армії УНР жив у Польщі, де знайшов свій вічний спочинок. Та справи таких звитяжців продовжують сьогоднішні захисники України, які боронять рідний край і державу від російської агресії на Донбасі.
Фото надано Полтавським представництвом Північно-східного міжрегіонального відділення УІНП.
