Підсумки вступної кампанії до закладів професійно-технічної освіти у 2020 році підбив на вчорашньому брифінгу заступник міністра освіти і науки України Ігор Гарбарук. Він оприлюднив оперативні дані, отримані від регіональних управлінь освіти щодо фактичного прийому вступників.

— У 2020 році для безоплатного навчання за регіональним або державним замовленням було виділено 117 тисяч 861 місце, з них 105 741 місце — це регіональне замовлення і 12 тисяч 120 місць — державне, — уточнив Ігор Гарбарук. — Відповідно, у 2020 році до закладів професійно-технічної освіти зараховано 106 тисяч 402 випускники, з них за регіональним замовленням зараховано 95 930 осіб, або 91 відсоток від прогнозованого обсягу. Водночас за держзамовленням, зокрема, за професіями загальнодержавного значення, розпочали навчання 10 тисяч 472 вступники, що становить 86 відсотків від запланованого обсягу.

Нагадаємо, що торік до закладів професійно-технічної освіти було зараховано 104 тисячі 384 вступники за освітньо-кваліфікаційним рівнем кваліфікованого робітника. «Порівняно з 2019 роком набір вступників за регіональним замовленням нині збільшився на 6 відсотків, а за держзамовленням — лише на один відсоток, — зауважив Ігор Гарбарук. — У 2019 році регіональне і державне замовлення було виконано лише на 85 відсотків».

Він назвав п’ятірку областей-лідерів, які зарахували найбільшу кількість вступників за регіональним замовленням. «Одещина виконала своє замовлення на 100 відсотків, Запорізька область — на 98, Харківська та Дніпропетровська — на 97, Львівська — на 83. Це свідчить про те, що в регіонах фахово працюють з цією темою», — додав заступник міністра.

Статистика щодо державного замовлення виглядає дещо інакше. Найбільшу кількість учнів за кошти держзамовлення для підготовки кадрів за професіями загальнодержавного значення зарахували у Дніпропетровській області — 1251 учнів, або 93 відсотки від обсягів замовлення, у Харківській — 947, або 94 відсотки, у Запорізькій — 750, або 97 відсотків, у Львівській — 732, або 84 відсотка та у Донецькій — 711 учнів, або 75 відсотків від обсягів замовлення. Йдеться лише про заклади, які належать до сфери управління Міністерства освіти, зауважив заступник міністра.

Цього року вступна кампанія проводилася за новими правилами, визначеними наказом МОН від 12 грудня 2019 року. Так, починаючи з 2020 року, право на першочергове зарахування отримали призери фінального етапу конкурсу-захисту дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук. Крім того, скористатися пільгами під час вступу могли люди з інвалідністю та діти з малозабезпечених сімей. «Механізм взаємодії закладів із підприємствами став значно простішим, — запевнив Ігор Гарбарук. — Щоб відправити фахівців на навчання або підвищення кваліфікації роботодавцям тепер достатньо підписати угоду із закладами профтехосвіти, покривши витрати на навчання».

Відповідно до нових умов вступу на приймальні комісії покладено функцію консультування вступників щодо вибору професії, умов навчання та перспектив працевлаштування після випуску. З огляду на карантин відповідні заходи найчастіше відбувалися в онлайн-режимі, за допомогою пошти та телефонного зв’язку.

З огляду на пандемію терміни вступної кампанії було продовжено, а спілкування з потенційними учнями та студентами максимально перевели в онлайн-режим. Так, чимало закладів профтехосвіти попередньо через Google-сервіси проводило опитування вступників щодо планів з навчання, а вже потім — консультувало, приймало заяви тощо. Проводити Дні відкритих дверей у традиційному форматі було неможливо, тому створювали і викладали на сайтах 3-D-тури — огляди матеріальної бази профтехучилища, розповів заступник міністра.

Втім, ще доведеться докласти багато зусиль, щоб повернути довіру батьків, школярів та їхніх вчителів до професійної освіти і запевнити їх, що вона гарантує вдале працевлаштування і високооплачуване робоче місце. Нині кількість випускників закладів ПТО не відповідає потребам ринку праці, — визнає Ігор Гарбарук. Водночас доки наші підприємства потерпають від браку робітничих кадрів, чимало випускників змушені виїжджати за кордон в пошуках кращої роботи і зарплати. Щоб змінити ситуацію, треба щонайменше посилити співпрацю з бізнесом і визначити регіональне замовлення на підготовку кваліфікованих кадрів на 5—7 років наперед, вважає заступник міністра.