За словами очільника міста Сергія Сухомлина, устаткування безплатно надала німецька компанія Linde. Роботи зі встановлення та налаштування обладнання стали лікарні майже у 700 тисяч гривень.
У міськраді зазначають: після початку пандемії коронавірусу потреба медзакладу у кисні зросла у десять разів. Нині в лікарні використовують його до 1 тонни на добу, тож закачаного в кріоциліндр об’єму вистачатиме приблизно на тиждень. Як повідомив медичний директор лікарні № 2 Віктор Помирляну, наразі кисневими точками обладнані другий, третій та четвертий поверхи корпусу. «Нині є вже 114 встановлених точок, на які безпосередньо подаватиметься кисень. Загалом плануємо 224. Це дасть нам змогу забезпечити вимоги уряду і мати не менш як 80% від ліжкового фонду, який виділено для лікування пацієнтів з COVID-19», — зазначив він.
Директор лікарні Ігор Кухарук наголосив, що нове обладнання використовуватиметься медичним закладом і після завершення пандемії. «В цьому корпусі також є операційні, які постійно потребують кисню для проведення оперативних втручань. Крім того, тут є неврологічне відділення, де лікуватимуться інсультні хворі, яким він також потрібен», — пояснив директор.
За словами житомирського міського голови, сьогодні вирішується питання щодо обладнання аналогічним кріоциліндром і лікарні № 1. Пошуки найбільш вдалого технічного рішення для цього медичного закладу ускладнює наявність не одного, а трьох корпусів, які потребують централізованої подачі кисню.
Фото зі сторінки Сергія Сухомлина у Фейсбуці.
