Заява посольства стала відповіддю на те, що звучало під час конференції на тему російсько-польських відносин, яку Російське військово-історичне товариство (РВІТ) провело 16-18 листопада в селі Свєтліца Осташковського району Тверської області.

«Посольство РП у Москві із здивуванням констатує факт, що в ході конференції звучали виступи з метою перекручення фактів, пов’язаних із Катинським злочином у Твері та Мідному», — читаємо на офіційному сайті диппредставництва. За оцінкою дипломатів, «пропагована на конференції версія історії» мала на меті «фальсифікацію відповідальності НКВС за Катинський злочин» та «підтвердження сталінської версії цього масового убивства».

За даними місцевого порталу vedtver.ru, в конференції взяли участь історики з Москви, Санкт-Петербурга, Твері, Смоленська та Волгограда. Серед них, зокрема, директор департаменту науки і освіти РВІТ Юрій Нікіфор та професор Московського державного лінгвістичного університету Олексій Плотніков. За даними цього ж порталу, віртуальними учасниками заходу були також полька Малгожата Кульбашевська-Фігат — публіцистка крайнього лівого спрямування та американець Гровер Ферр — спеціаліст у галузі середньовічної англійської літератури з університету Монтклер, відомий критикою десталінізації в СРСР, який стоїть на позиції заперечення злочинів сталінізму.

Звідси поява в згадуваному комюніке посольства «здивування» фактом, що ця конференція «отримала легітимізацію» офіційних представників Держдуми РФ, які також були учасниками конференції.

Із публікацій у ЗМІ стало відомо про заяву депутата Держдуми Олексія Чепи про готовність особисто виступити з ініціативою скасувати постанову Держдуми РФ від 26 листопада 2010 року «Про Катинську трагедію та її жертв», у якій підтверджується відповідальність СРСР і Сталіна за масове вбивство поляків.

Заява дипломатів завершується традиційно в дипломатичній формі. Посилаючись на «заяви представників влади Російської Федерації», її автори погоджуються, що «слід спрямувати всі сили на захист історичної правди про Другу світову війну» та «нагадувати про відповідальність НКВС за Катинський злочин».

На початку 90-х років ХХ століття Російська Федерація офіційно передала Польщі документи, що підтверджували факт існування спеціального рішення верхівки Політбюро ЦК ВКП(б) стосовно здійсненого НКВС навесні 1940 року розстрілу 22 тисяч польських військовиків та представників різних сфер еліти ІІ Речі Посполитої, котрі опинилися в радянському полоні після нападу СРСР на Польщу 17 вересня 1939 року. Їх ув’язнили в радянських таборах у Козельську, Осташкові та Старобільську, а після «особливого рішення», ухваленого кремлівською верхівкою 5 березня 1940 року, розстріляли. Ця антипольська операція НКВС увійшла в історію як Катинський злочин. Жертви цього масового убивства поховані в Катинському лісі (поблизу Смоленська) та в Мідному (поблизу Твері), на території нашої держави — в Биківні (під Києвом) та П’ятихатках (під Харковом).