На знімку справа наліво сидять: голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна та керівник секретаріату Юрій Сорочик.
Два із них — проект змін до закону про запобігання корупції щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції № 4470 та зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо встановлення особливостей складення протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 — 172-9 та 188-46, 212-15, стосовно судді та судді Конституційного Суду України № 4471 — парламентарії мали б розглянути вже наступного сесійного тижня.
Утім, спочатку ці документи мають пройти процедуру розгляду в Комітеті з питань антикорупційної політики.
На вчорашньому засіданні комітету народні депутати не змогли проголосувати за ці законопроекти з огляду на те, що вони ще не отримали висновку Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради. Це спричинило палку дискусію. Деякі парламентарії висловлювали застереження: не можна допустити, щоб розгляд таких важливих ініціатив відтерміновувався.
Голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна нагадала, що над цими двома законопроектами працювала та сама робоча група, яку утворили за дорученням Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова. До її складу увійшли представники всіх депутатських фракцій та груп. Саме вони напрацювали текст законопроекту, який відновлює кримінальну відповідальність за неправдиве декларування та неподання декларації. Голова комітету озвучила основні постулати, на яких зійшлися всі представники робочої групи. Передусім вони погодилися, що НАЗК має перевіряти всі декларації, зокрема й суддів. Народні депутати пропонують відновити всі повноваження НАЗК, з приводу яких КС не вказав, у чому саме полягає їхня неконституційність. Притягнення ж до адміністративної чи кримінальної відповідальності відбуватиметься в порядку, визначеному Кримінально-процесуальним кодексом разом із судовим контролем та Кодексом про адміністративні правопорушення, також із судовим контролем.
Водночас робоча група запропонувала також кілька особливостей здійснення повноважень НАЗК з приводу суддів. А саме — спеціальний механізм, за допомогою якого суддя, який вважатиме, що НАЗК чинить на нього тиск, може поскаржитися. Таку скаргу суддя зможе направити до Вищої ради правосуддя, а суддя Конституційного Суду — на розгляд КС. Вирішено також, що висновок за результатами перевірки декларації, як і протокол у разі притягнення до адміністративної відповідальності, має підписувати сам голова НАЗК або його заступник. Ця норма дещо аналогічна спеціальним вимогам щодо здійснення кримінального провадження відносно народних депутатів. Напрацьовано також спеціальний порядок вручення протоколів про адміністративні правопорушення.
Антоніна Савицька, яка також працювала над цими документами, наголосила, що до робочої групи залучали представників судової влади, Вищої ради правосуддя та інших експертів. Підхід до розв’язання проблеми вона охарактеризувала так: для всіх суб’єктів декларування повертаються старі норми закону про запобігання корупції в частині повноважень НАЗК, а для суддів та суддів КС робляться певні особливості для того, щоб унеможливити тиск і не порушувати гарантії їхнього статусу. Ніхто не створюватиме для суддів окреме НАЗК — це довго, дорого і неекономічно, наголосила парламентарій.
Члени комітету з антикорупційної політики домовилися, що остаточне рішення щодо цих двох законопроектів ухвалять на наступному засіданні, яке мають намір провести у четвер. Якщо ж висновок науково-експертного управління затримається, то народні депутати готові зібратися навіть у понеділок для того, щоб законопроекти все-таки потрапили на розгляд у сесійну залу наступного тижня.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
