У розвинених країнах соціально-економічне зростання забезпечують інновації та система охорони інтелектуальної власності.

Національна стратегія розвитку сфери інтелектуальної власності на період 2020—2025 роки пройшла численні раунди дискусій, отримала підтримку Верховної Ради на парламентських слуханнях «Побудова ефективної системи охорони інтелектуальної власності в Україні», які відбулися 16 грудня 2019 р. Було проголошено, що стратегію приймуть у найкоротші строки, а її реалізація розпочнеться з 1 січня 2020 року. Проте і наприкінці року цей стратегічно важливий документ не набув офіційного статусу.

Кращий виш патентує більше, ніж уся Україна. Чому?

Це не дає можливості застосовувати всебічний, глобальний підхід до стимулювання інновацій так, як це роблять у провідних країнах, де створення, захист і комерціалізація об’єктів права інтелектуальної власності стали каталізаторами процесів інноваційного розвитку та структурних перетворень.

Огляд рейтингових позицій України стосовно створення об’єктів права інтелектуальної власності дає змогу відзначити непоганий потенціал наших винахідників. Згідно з даними щорічних Доповідей Всесвітньої організації інтелектуальної власності «Світові індикатори в сфері інтелектуальної власності» (World Intellectual Property Indicators), за узагальненим індикатором активності щодо подач заявок на об’єкти промислової власності ми перебуваємо у групі країн-лідерів (23-тє місце). До того ж за показником «патенти» посідаємо тільки 33-тє місце, а загалом високого місця у рейтингу досягли за рахунок високої активності по промислових зразках (16-те місце).

Проте в останні роки намітилася стабільна спадна тенденція. За даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), винахідники України в рамках системи Договору про патентну кооперацію (PCT) у 2019 р. подали тільки 184 міжнародні патентні заявки, у 320 разів менше, ніж винахідники Китаю. До речі, за підсумками року Пекін подав 58 990 заявок і поклав край багаторічному лідерству США (57 840 заявок) як найбільшого користувача системи РСТ. Хоча США зберігали в цій сфері лідируючі позиції з моменту набуття чинності договору РСТ у 1978 р.

Стрімкий вихід Китаю на лідируючі позиції за кількістю поданих по лінії ВОІВ міжнародних патентних заявок є одним із виявів переміщення лідерства у сфері інновацій у бік Сходу. Сьогодні на заявників з Азії припадає більше половини всіх заявок по лінії РСТ. Якщо у 1999 р. ВОІВ отримала лише 276 заявок із Китаю, то 2019 р. — у 200 разів більше! На заявників з азійських країн припало 52,4% усіх заявок по лінії РСТ, поданих у 2019 р., тоді як частки Європи (23,2%) і Північної Америки (22,8%) становили менше чверті від поданих. Оскільки інтелектуальна власність — індикатор майбутнього економічного панування, зрозуміло, в бік яких країн зміщується економічний центр світового розвитку.

На відміну від України, у світі основні суб’єкти подач заявок на патенти — корпорації та освітні установи. У 2019 р. лідером за кількістю опублікованих заявок по лінії РСТ серед корпорацій стала одна з найбільших телекомунікаційних компаній Китаю — Huawei Technologies (4 411 заявок). За нею в рейтингу стоїть японська Mitsubishi Electric Corp. (2 661 заявка), компанія Samsung Electronics із Республіки Корея (2 334 заявки), американська Qualcomm Inc. (2 127 заявок) і китайська Guang Dong Oppo Mobile Telecommunications (1 927 заявок).

Каліфорнійський університет у 2019 р. зберіг за собою перше місце за кількістю опублікованих заявок серед освітніх установ (470 заявок). Друге місце в цьому рейтингу посів Університет Ціньхуа (265 заявок), за ним — Шеньчженській університет (247), Масачусетський технологічний інститут (230) і Південно-китайський технологічний університет (164). Серед університетів до першої десятки входять п’ять університетів із США, чотири — з Китаю та один — із Республіки Корея. Тобто, вся українська наука за рік готує міжнародних заявок на патенти на рівні одного кращого університету світу.

Зростання кількості патентів у Китаї пов’язане з тим, що дедалі більше тамтешніх компаній прагне до просування своїх продуктів у Європі й Америці, орієнтуючись на масовий збут продукції і у країнах, що розвиваються, і на сформованих ринках. Адже патентна заявка — це підвищення шансів комерційного успіху продукції, в якій застосовуються нові технології. Загалом тенденції зростання кількості винаходів у КНР свідчать про глобальні перетворення в китайській економіці, про те, що у країні остаточно перейшли від моделі розвитку як недорогої виробничої бази для західних компаній до моделі розроблення та реалізації власних високотехнологічних продуктів.

Загалом за масштабами інвестицій в інноваційній сфері Китай — серед світових лідерів. Із 2000 по 2017 роки у світі загальний обсяг глобальних витрат на науково-дослідні роботи збільшився втричі, з 722 млрд до 2,2 трлн дол. за паритетом купівельної спроможності. Сполучені Штати продовжують лідирувати за кількістю витрачених коштів на фінансування НДДКР, за ними іде Китай, витрати якого з 2014 р. вже перевищують витрати ЄС. На США (25%) та Китай (23%) припадає майже половина загальної вартості світових досліджень і розробок у 2017 р.
Середньорічні темпи приросту витрат на НДДКР у Китаї та Південній Кореї становили 17,3 та 9,8%, тоді як в інших країнах-лідерах цей показник коливався від 3,3 в Японії до 4,3 для США та 5,1% для країн ЄС. Глобальні частки НДДКР зменшилися для США (з 37 до 25%) та для ЄС (з 25% до 20%). Водночас економіки країн Південно-Східної та Південної Азії — зокрема Китаю, Японії, Малайзії, Сінгапуру, Південної Кореї, Тайваню та Індії — збільшили свою загальну частку з 25 до 42%, а тому цей регіон нині перевищує відповідні частки досліджень і розробок США та ЄС і лідирує у світових витратах на НДДКР.

Інтенсивність НДДКР визначається питомою вагою витрат на НДДКР у ВВП (Research and development expenditure, % of GDP). За даними Світового банку (World Development Indicators) найбільшу величину показника у 2018 р. зафіксовано для Ізраїлю (4,95%), Південної Кореї (4,81), Швеції (3,34), Японії (3,26), Австрії (3,17), Німеччини (3,09), Данії (3,06) та США (2,84%). Для України величина показника становила тільки 0,47%.

На 10-му місці з кінця...

Послідовна інноваційна політика Китаю дала йому змогу піднятися у Глобальному індексі інновацій з 35-го місця в 2013 р. на 14-те в 2020 р. і стати лідером серед економік із середнім рівнем доходів. У такому аспекті КНР демонструє найшвидший прогрес серед усіх країн. Україна в останні роки залишається у п’ятому десятку країн (45-те місце у 2020 р.) Серед найбільш проблемних індикаторів — інвестиції (121-ше місце серед 131 країни), верховенство права (109), політична й операційна стабільність (123), розвиненість бізнесу (104), валові витрати на НДДКР у 4% ВВП (69). Саме на ці сфери варто звернути увагу при реформуванні національної економіки задля переходу на інноваційний шлях розвитку.

Зважаючи на вкрай низький рейтинг за індикатором «Верховенство права», для нас важливим є досвід провідних країн щодо захисту прав інтелектуальної власності. Адже в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС окремим розділом (глава 9) виділено співпрацю у сфері інтелектуальної власності. Нормами Угоди передбачено запровадження в Україні прогресивних європейських правових стандартів і норм законодавства, поширення знань щодо практики ЄС у сфері правового регулювання відносин інтелектуальної власності.

Україна була і залишається у переліку країн, які не забезпечують захисту прав інтелектуальної власності та щодо яких ведеться спостереження Управлінням торгового представника США — країна перебуває у групі країн Priority Watch List. Серед основних проблемних питань: 1) несправедливе, непрозоре адміністрування системи організацій колективного управління, які відповідають за збір і розподіл роялті власникам прав; 2) широке використання неліцензійного програмного забезпечення українськими державними установами; 3) невиконання ефективних засобів боротьби із широкомасштабним порушенням авторських прав в Інтернеті.

Через ненадання Україною належного та ефективного захисту прав інтелектуальної власності у грудні 2017 р. США оголосили про часткове зупинення для України пільг (згідно з Генеральною системою преференцій). У 2019 р. Сполучені Штати відновили деякі тимчасово зупинені пільги, визнаючи конкретні кроки, які ми зробили для реформування свого режиму захисту прав інтелектуальної власності.

Наявність проблем у сфері захисту прав інтелектуальної власності засвідчують і низькі позиції України у глобальних рейтингах: за показником «Захист інтелектуальної власності» у рейтингах Глобального індексу конкурентоспроможності 2019 р. країна посіла 118-те місце серед 141 країни; у рейтингу Індексу прав власності (IPRI-109) за субіндексом «Захист права інтелектуальної власності» серед 129 країн — 88-ме місце, у тому числі за показником «Сприйняття захисту ІР» — 105; за показником «Патентний захист» — 43; за показником «Піратство авторських прав» — 93-тє місце.

Поряд із проблемами щодо створення об’єктів і захисту прав інтелектуальної власності у нас не створено сприятливого середовища комерціалізації інтелектуальної власності (тобто застосування виняткових прав на використання та передачу інтелектуальної власності).

Важливою складовою процесів комерціалізації є законодавче закріплення розподілу прибутку між окремими дослідниками, інститутами і посередниками, які відіграють головну роль при комерціалізації — якщо раніше посередники (офіси комерціалізації) були підрозділами всередині наукового інституту, то тепер переважно перебувають поза інститутами.

Варто сказати, що певні кроки щодо створення інституцій, які можуть сприяти комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності, все-таки здійснюються. Зокрема, 26 липня 2017 р. між Мінекономрозвитку і Всесвітньою організацією інтелектуальної власності укладено Меморандум про взаєморозуміння щодо створення Центрів підтримки технологій та інновацій в Україні — на базі Державної організації «Національний офіс інтелектуальної власності». Створено Центр підтримки технологій та інновацій (TISC). Цей проект спрямований на розвиток інтелектуальної власності та стимулювання інноваційних процесів. Основною метою TISC є надання винахідникам віддаленого доступу до високоякісної технічної інформації та пов’язаних послуг, що дає можливість їм розкрити свій потенціал, забезпечити охорону прав і управління ними.

Щоб підвищити ефективність інноваційних процесів, необхідно забезпечити подальшу розбудову інститутів трансферу технологій і мережевих структур (зокрема на рівні регіонів), сприяти розвитку інноваційного підприємництва, технопарків і технополісів, бізнес-інкубаторів, кластерів тощо. Підтримка та стимулювання таких інституцій сприятиме врегулюванню взаємовідносин між наукою та виробництвом, забезпечуватиме збільшення обсягів комерціалізації технологій і випуск оновленої продукції.

Як нам вийти з кризи?

У Китаї, Японії та Кореї саме інтелектуальна власність стала головною рушійною силою економічного розвитку, вони буквально увірвалися до категорії провідних країн! Розвиток інтелектуальної власності у цих країнах відбувся завдяки державним рішенням, спрямованим на розвиток освіти, науки, підтримку наукових досліджень, стимулювання авторів і наукових установ до створення і впровадження в економіку нових технологічних рішень у вигляді об’єктів інтелектуальної власності.

В Україні ж в останні 30 років йде зниження патентної активності та якості пропозицій, які патентуються. Наші винахідники не бачать перспектив для реалізації своїх ідей або не мають коштів для патентування, бо весь процес від винаходу до патентування коштує від 5 до 15 тис. доларів. У світі переважна кількість патентів належить до 5-го і 6-го технологічних укладів, у нас — тільки до 3-го і 4-го.

Така ситуація невипадкова. Відсоток фінансування науки у ВВП в останні роки у нас становить приблизно 0,37—0,47%, що в 10 разів менше, ніж, скажімо, в Ізраїлі. Повністю знищено висококваліфіковану галузеву та заводську науку. А з подачі закордонних радників весь час йдуть розмови про необхідність злиття університетської та академічної науки, що призведе до остаточного знищення і академічної науки. Кількість наукових працівників за останні 30 років теж істотно зменшилась. Нове обладнання для досліджень не закуповується...

Аналіз перспектив можливого економічного розвитку економіки країни свідчить: розвиток інтелектуальної власності на сьогодні є одним із небагатьох шансів країни залишити останні місця у світі за рівнем доходів. Можливо, розвиток науки та інтелектуальна власність є останнім шансом України на вихід з жалюгідного економічного стану.

Попри всі намагання наукової спільноти України, стратегічно важливі документи, що дали б імпульс для розвитку сфери інтелектуальної власності та інновацій, не стали стрижнем урядових програм на середньо- та довгостроковий періоди.

Для України важливим є досвід ЄС щодо формування регіональної моделі захисту прав інтелектуальної власності, в рамках якої діють єдині реєстраційна, інформаційна та інституційна системи, що гарантують високий рівень захисту інтелектуальної власності та забезпечують формування загальноєвропейського інноваційного простору, та досвід США, які мають одну з найефективніших національних систем захисту інтелектуальної власності, що забезпечує захист американських виробників від контрафакції, фальсифікації, піратства, плагіату.

Володимир ХУСТОВ, вчений секретар ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

Фото з відкритих джерел.