Це допомогло успішно пройти нещодавнє нове «сито» реорганізацій ОТГ, а Лесю Миколаївну знову обрали головою. 

— Чимало громад не витримало перевірку часом, і їх розформували, — ділиться Леся Поліщук. — Наше завдання було не лише втриматися на плаву, а довести конкретними справами свою спроможність і успішність. Ми з цим упоралися. Хоч, не приховую, на початку було багато труднощів і бар'єрів.

Унікальність центру громади, села Іваньки, у тому, що на його території розташований потужний водний каскад з 11 ставків. Недарма на гербі колишнього Маньківського району головним елементом виступає господар мальовничих плесів — чорно-білий лелека. До створення громади це водне багатство використовувалось абияк. Невідомо хто, коли і як передавав водойми в оренду. Відомо було лиш, що орендарі сплачували сільській раді аж... 1400 гривень на рік за один ставок.

— Перше, що ми зробили, — розповідає голова, — це провели повний і детальний аудит водойм. Далі — склали відповідно законодавству водні паспорти на кожний об’єкт і лиш згодом виставили ставки, оренда на які закінчилася, на аукціон. Тепер громада щороку має свій законний прибуток — від 50 до 107 тисяч гривень за кожен орендований ставок. Що й казати, це вагома добавка до спільної громадської скарбнички.

Леся Миколаївна також зазначає, що після об’єднання сіл бюджет громади значно зріс й тепер є можливість розвиватися населеним пунктам. Власних надходжень цього року було більше 16 мільйонів. З урахуванням отриманих субвенцій це понад 27 мільйонів гривень. Завдяки солідним коштам у всіх селах громади проводилися роботи з ремонту та освітлення вулиць, впорядкування доріг, громадських місць. До благоустрою підійшли не рутинно, а з вогником і творчістю. Наприклад, у селі Крачківка стараннями талановитих педагогів Іваньківської опорної школи Вікторії Максимчук та Наталії Кевхішвілі автобусну зупинку перетворили на справжній мистецький об’єкт (на знімку). Майстрині народного розпису прикрасили колись сірі стіни зупинки калиною та дивовижними жар-птицями — нехай вони приносять щастя та удачу всім жителям громади!

— Ми створили власне комунальне господарство, — продовжує Леся Поліщук. — Купили трактора, причіп, косарку, відвал для снігу та посипний матеріал й тепер працівники стежать за порядком на дорогах і вулицях. Зі створенням комунгоспу ми полегшено зітхнули. А то раніше було так: брали мої «Жигулі», чіпляли причепа з протиожеледною сумішшю і гайда посипати нею ковзкі шляхи!

Минулого року всю субвенцію, яку отримала громада, спрямували на впорядкування доріг. За рахунок місцевого бюджету зробили ремонт в школах. За сприяння «свого» народного депутата Сергія Нагорняка провели величезну роботу: капітально відремонтували теплотрасу, замінили водопровідні труби, оновили у школі всі санвузли. А ще — придбали для Іваньківської школи дві пекарські шафи, тістомісильну машину, а для Крачківської школи — електроплиту з духовкою. «Тепер наші діти повноцінно харчуються, отримують якісне молоко, ласують «домашніми» пирогами на вершковому маслі. Щодня вживають яблука, які ми закупили у фермерів. До слова, для молодших школярів обіди у нас безплатні, для учнів 5—11 класів діє знижка у 50 відсотків. Діти атовців та малозабезпечені також отримують безплатні обіди».

Своїм навчальним закладом жителі громади неабияк пишаються. Адже Іваньківська опорна школа І-ІІІ ступенів — єдина інноваційна школа у колишньому Маньківському районі. Навчальні класи тут обладнані комп’ютерами, інтерактивними дошками, є лінгафонні кабінети і чудовий спортивний зал. А ще школа має безліч барвистих панно, тематичних розписів, різноманітних інсталяцій, створених самими вчителями та учнями.

Є в Іваньківській громаді своя гарна традиція. Щороку випускникам школи громада дарує відкриті на їхні прізвища банківські карти з коштами на рахунку. У 2020 році кожен з 29 випускників навчального закладу отримав по п’ять тисяч гривень — щоб легшими були перші кроки у самостійне життя й щоб завжди з вдячністю згадували свою школу і рідне село, не забували свою малу батьківщину.

Не можна не згадати про ще одну родзинку с. Іваньки — мальовничий дендропарк «Олександрія». Дісталася громаді ця рукотворна краса у спадок від колишнього спиртового заводу. На жаль, каже Леся Миколаївна, це велике бюджетоутворююче підприємство тепер не працює, але парк з озером, з тінистими алеями, затишними альтанками, романтичними місточками і скульптурними композиціями — знахідка для мандрівників.

— До дендропарку приїздять любителі природи з різних куточків Черкащини та з інших областей, — веде далі голова громади. — Разом зі знаменитим Буцьким каньйоном, розташованим неподалік Березівки, такі природні дива створюють для нас чудові передумови для розвитку туризму, для створення агросадиб, «зелених» осель. Наші талановиті люди можуть навчити туристів декоративних розписів, стародавніх народних ремесел, ліпленню, лозоплетінню. А що вже куховарити уміють господині нашої громади — то це потрібно лише скуштувати іваньківської запашної юшки, тимошівських вареників, капусняку з Чорної Кам’янки чи Юрпіля. А ще — послухати виступи наших запальних фольклорних колективів чи чудового духового оркестру...

Попереду, каже Леся Поліщук, ще багато нагальних справ. Це й реконструкція колишнього приміщення дитячого дошкільного закладу під квартири для родин атовців та для дорослих дітей-сиріт, прокладання водогону з нової свердловини, завершення ремонту школи, оновлення харчоблоку — безліч інших турбот.

Усі ці плани і задуми, мрії і прагнення цілком реалістичні. А головне — до снаги діловій, енергійній голові ОТГ та її однодумцям-колегам.

ВІзитна картка громади

До ОТГ входить шість сіл із населенням майже п’ять тисяч мешканців.

Дітей шкільного віку — понад 370, дошкільнят — 142.

Функціонують три школи, чотири дошкільних заклади, чотири ФАПи, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, ЦНАП, який надає понад 130 послуг.

На території ОТГ працюють молочнотоварна ферма, комбікормовий завод, підприємство з виробництва кролятини, фермери.

Фото надано Іваньківською ОТГ.