І хоча січневі карантинні обмеження, які не критикував хіба що лінивий, завершилися, занепокоєння в очах співгромадян, а разом із ним і запитання: «А що ж далі?» або: «Он в Ізраїлі, Німеччині, Туреччині, Британії вже щеплюють, а в нас коли?», залишається. Недарма заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк на Погоджувальній раді депутатських фракцій та груп наголосила: «...З минулого року я ставлю Прем’єр-міністру одне й те само запитання — що з вакциною для України? Переконана, що масова безплатна вакцинація українців від COVID-19 має бути головним пріоритетом для Верховної Ради та уряду. Мало того, це персональна відповідальність Прем’єр-міністра і всього Кабміну...».

Які цілі, такі й наслідки

Тим часом міністр охорони здоров’я Максим Степанов ніби й не чує, знай хвалиться успішними результатами жорсткого карантину, який тривав з 8 по 25 січня, адже «...кількість нових хворих і кількість госпіталізованих знизилася, а свята не дали різкого спалаху коронавірусної хвороби...».

Ось пряма мова: «Щодо результатів. Неможливо розглядати виключно жорсткі карантинні заходи в той період, треба розглядати більш комплексно. Це загальна стратегія МОЗ щодо боротьби з COVID-19... Карантин вихідного дня в листопаді дав свої результати достатньо суттєво. Також була певна логіка щодо введення жорсткого карантину з 8 по 25 січня. Усе це впливає на загальну картину, яку ми бачимо як по захворюваності, так і по кількості важких випадків, по кількості госпіталізованих людей...».

Як сказав один з експертів, про якісь наслідки чи їх відсутність можна говорити, якщо ставити перед собою конкретні цілі... Якщо метою було скоротити продаж окремих груп господарчих товарів та позбавити роботи представників малого бізнесу, то мети більш ніж досягнуто, що ж до розповсюдження хвороби, то тут пан міністр видається дещо самовпевненим: де ваші тести, де експрес-аналізи?..

Гучні слова, такі, як от «стратегія МОЗ», «загальна картина», «логіка», нічого спільного з... логікою, даруйте, не мають. А ті, пацієнти, що зверталися до деяких районних поліклінік та лікарень, розкажуть панові міністрові, як там лікують... Тому мантра про скорочення кількості госпіталізацій не витримує жодної критики. Чого там лежати: без догляду, без харчів, без медикаментів, без білизни, в коридорі...

Стартувала кампанія з протидії COVID-19

Тим часом, за офіційними даними, що з’явилися у засобах масової інформації, кампанія з вакцинації від коронавірусу COVID-19 стартувала вже у 46 країнах.

Про це нещодавно на брифінгу сказала помічниця гендиректорки ВООЗ Маріанджела Сімао, повідомляє агенція Укрінформ із посиланням на Business Standart.

За словами чиновниці, на час оприлюднення інформації — середина січня — 38 із 46 країн, які розпочали вакцинацію, є країнами з високим рівнем доходу.

Сімао зазначила, що ВООЗ має намір за допомогою глобального механізму забезпечення вакцинами COVAX скорегувати ситуацію, щоб вакцинація почалася також і в країнах з низьким рівнем доходу. Це, мабуть, про нас? Далі пані Маріанджела Сімао додала: у ВООЗ сподіваються, що це відбудеться в лютому цього року.

Варто додати, що Генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебреісус, своєю чергою, наголосив, що впродовж найближчих 100 днів необхідно розгорнути вакцинацію медичних працівників і населення, що входить до групи високого ризику.

«Я хочу, щоб вакцинація проводилася в кожній країні впродовж найближчих 100 днів, щоб спочатку захистити медичних працівників та тих, хто входить до групи ризику», — сказав він.

Отже, вже майже п’ятдесят найбагатших країн світу повним ходом вакцинують своїх громадян. До прикладу, Ізраїль уже вакцинував 70 відсотків населення! А в Україні, схоже, ще й не запрягали?

Захід нам допоможе?

Експерт Вадим Арістов пояснює, чому Україна пасе задніх: «Річ не лише в заможності країн. Наприклад, Молдова та Албанія також уже почали вакцинацію свого населення. Тут, радше, йдеться про ефективність урядування і про застосування тих важелів, які ми маємо. У нас є геополітичні партнери, які нині зайняті своїми проблемами і не приділяють нам достатньо уваги. Однак ми можемо працювати з українською діаспорою, якої дуже багато в урядових структурах Канади. А Канада, наприклад, зарезервувала собі величезну кількість вакцин. Крім того, в Україні немає інфраструктури для вакцинації. У нас тільки починають про це думати і не мають наміру використовувати наявну інфраструктуру, а будуть вводити нові мобільні бригади...».

Ну про структуру та про наші логістичні можливості трохи згодом, а от про взаємодопомогу... Так до цього закликав і Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.

Він днями заявив, що країни з високим доходом закуповують вакцини від коронавірусу понад свої потреби, і закликав їх ділитися COVID-вакцинами з тими країнами, де вакцин немає. Ось цитата з його відеозвернення на сторінці в Tвіттері.

«Вакцини швидко доходять до країн з високим рівнем доходів, тоді як у найбідніших країнах світу їх взагалі немає... Деякі країни укладають побічні контракти, навіть закуповуючи понад потребу», — сказав він, зазначивши, що «наука досягає успіху, проте солідарність зазнає провалу».

А що у нас? Не доповіли кому слід

За даними, що обростають чутками і поширюються останніми днями в українських ЗМІ, Україна не скористалася щонайменше трьома можливостями отримати вакцину від COVID-19 на кілька місяців раніше від анонсованого міністром Степановим березня. 

Ще 4 травня, мовляв, МЗС повідомило про ініціативу Євросоюзу зі збору коштів для створення вакцини проти COVID-19 та доцільність приєднання України до цієї ініціативи. У листі йшлося про ініціативу Президента Європейської ради Шарля Мішеля, Президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, президента Франції Еммануеля Макрона, канцлера Німеччини Ангели Меркель, прем’єр-міністра Італії Джузеппе Конте та прем’єр-міністра Норвегії Ерни Сольберг, яку вони оприлюднили 2 травня.

Згодом саме країни-ініціатори, а також ті держави, які підтримали ініціативу, отримали першочергову можливість провести вакцинацію населення.

А Україна до ініціативи не долучилася і жодних внесків не робила. А відтак не потрапила до 92 країн із правом першочергової вакцинації.

У вересні МЗС повідомило про готовність провідного китайського виробника Sinopharm Group поставити в Україну вакцину від COVID-19. Але справа не пішла.

Були інші ініціативи МЗС, спрямовані на боротьбу з коронавірусною пандемією. Але українці досі чекають можливості вакцинуватися, хоча інші держави розпочали щеплення від коронавірусу ще з грудня. Наша держава в кращому разі отримає перші поставки вакцини китайського виробника Sinovac аж у березні цього року.

Маємо що маємо

Та не все так погано. Хотілося б, звісно, більшого. Але радіймо тому, що є. Стало відомо, що зовсім скоро Україна отримає вакцину Pfizer. Її ефективність, на відміну від китайської, становить 95 відсотків!

Керівник національної програми імунізації, завідувач відділу імунізації Центру громадського здоров’я України Олександр Заїка розповів, коли та скільки вакцин Pfizer надійде в Україну першою хвилею поставок.

«...Вакцини в Україну надходитимуть за різними механізмами. Перший — це COVAX. Україна розраховуватиме на загальну кількість вакцин – 20 відсотків від кількості населення. Ці вакцини надходитимуть траншами. Ми нині ведемо перемовини з COVAX, і за останніми повідомленнями вже в першій половині лютого очікуємо першу хвилю від COVAX — понад 200 тисяч вакцин від Pfizer — це 100 тисяч людей на першій хвилі», — повідомив Олександр Заїка і розповів про пріоритетні групи громадян на вакцинацію.

«...Загалом під вакцинацію має підпадати до 20 мільйонів людей — тобто приблизно половина населення України. Але є пріоритети відповідно до груп медичного та професійного ризику. Коли ви у групі ризику і віднесені до одного з чотирьох етапів, які є в дорожній карті, в чергу ставати не потрібно, а, власне, з’ясувати, в якій ви групі ризику», — каже керівник національної програми імунізації.

За його словами, надалі будуть включатися електронні механізми, буде залучена первинка, працюватимуть запрошення на вакцинацію та інші канали комунікації.

«...Протипоказання є мінімальними, серйозних бар’єрів до вакцинації немає. Додаткових обстежень перед вакцинацією робити не потрібно», — резюмує завідувач відділу імунізації Центру громадського здоров’я МОЗ.

Деякі «але»

Максим Степанов слушно за-значив, що епідемія коронавірусу не закінчиться з початком вакцинації населення. Потрібно щепити дуже велику кількість людей, щоб досягти колективного імунітету. Експерт у сфері охорони здоров’я Вадим Арістов пояснює, чому в Україні з колективним імунітетом можуть виникнути труднощі: «Світові фахівці сходяться на думці, що колективного імунітету можна досягнути за значно більшої вакцинації, ніж думали до цього. На початку пандемії йшлося десь про 60 відсотків населення, яке повинно мати імунітет задля контролю над інфекцією. Однак нині йдеться вже про 85 відсотків населення, яке повинно бути вакциновано або мати в цей момент антитіла. Відповідно, ми маємо дуже серйозно працювати і над поставками вакцини, і над комунікацією під час цього процесу. В Україні дуже сумна історія застосування вакцин, оскільки навіть люди, які уповноважені виконувати функцію держави, зловживали цими повноваженнями і просували власні бізнеси. Відповідно, всі ці сумніви, виправдані з боку громадян, залишилися. Дуже багато людей не довіряють вакцинації, не розуміючи, чи забезпечена належна якість цих вакцин. Сьогодні потрібно залучати рекламні агенції, які б готували правильні постери, білборди, телевізійні ролики, щоб люди від правильних месенджерів почули інформацію щодо важливості вакцинації і почали довіряти...», — наголошує експерт Прем’єр-міністр Денис Шмигаль в ефірі одного з каналів спрогнозував, що до кінця 2021 року в Україні провакцинують від COVID-19 усіх охочих. Однак експерт із громадського здоров’я Андрій Скіпальський вважає це малоймовірним. Стосовно заяв, що провакцинувати вдасться всіх охочих до кінця року, експерт висловлює сумніви. «Регіональний директор ВООЗ по Європі Ганс Клюге назвав вакцинацію в Європі найбільшою логістичною операцією. Логістика є не найсильнішою ланкою медичної системи в Україні, і це підтверджено кампаніями вакцинації проти кору, проти малярії. Тому такі оптимістичні заяви я б сприймав дуже обережно...».

Підсумуємо

Нині відомо про вакцину для 5 мільйонів українців в рамках закупівель урядом та постачання в межах ініціативи COVAX. Також, розповідають експерти, держава виділила ще кілька мільярдів гривень на закупівлю вакцини, але контракт ще не остаточний. Однак багатьох турбує не лише кількість: «...Питання, чи зможемо ми цю кількість вакцини якісно «переварити»? COVAX постачає «Pfizer», це — мінус 70 градусів. У нас таких потужностей лише на 70 тисяч вакцин. Усі вони зберігаються на центральному рівні. І як прийняти таку велику кількість в такому жорсткому мінусовому ланцюгу, це велике питання...».

Завершимо словами заступниці Голови Верховної Ради Олени Кондратюк. «...Головна відповідь, для чого проводиться негайна прискорена вакцинація, в деяких країнах цілодобова, — це вияв турботи до здоров’я та життя людини, поваги до медика та національної системи охорони здоров’я, відновлення звичного життя людей та економіки країн. І коли я дивлюся на глобальну мапу вакцинації, мені стає дуже боляче за Україну. Бо вона стала єдиною у всій Європі, яка досі не отримала жодної партії вакцини і не розпочала вакцинацію», — зауважила заступниця Голови Верховної Ради.

Олена Кондратюк закликала Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля під час звіту у Верховній Раді дати відповідь суспільству на запитання: «Чому була провалена робота з підготовки до вакцинації, хто має понести за ці запізнілі та неефективні рішення персональну відповідальність і які було зроблено висновки».

Чи почує суспільство відповідь на поставлене запитання?

Тим часом

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов обіцяє почати кампанію з вакцинації в лютому. Ідеться про 200 тисяч вакцин, доставлених через програму COVAX, та 700 тисяч — закуплених у Sinovac. На першому етапі планується вакцинація 367 тисяч українців — лікарів, медиків, людей похилого віку у спеціалізованих закладах, військових у зоні ООС. Другий етап планується розпочати наприкінці березня — він включатиме вакцинацію 2,5 мільйона українців, пише видання УП.

За матеріалами українських ЗМІ.