Озброєні національним інстинктом, захищаючи Русь-Україну, її кордони та окремішність на прю з ворогом ставали київські князі і козаки, у XX столітті Січові стрільці, воїни УНР і УПА, у наш час на боротьбу за свободу і незалежність держави, проти якої сьомий рік веде війну одна з найбільших армій світу — російська, зі зброєю в руках піднялося нове покоління українців. Тисячі з них віддали своє життя під час бойових дій на Донбасі. Серед них і активіст Майдану, 18-річний студент Київської політехніки Юрій Поправка.

У 2014 році, коли в Донецькій області диверсійно-терористичні групи, попри спротив патріотично налаштованої частини населення, почали захоплювати адміністративні будівлі і банки та скидати синьо-жовті прапори, захищати країну на схід з групою майданівців поїхав і Юрко. На під’їзді до захопленого терористами Слов’янська, хлопців, що рухалися по навігатору, помітили бойовики, поблизу одного з блокпостів їх обстріляли. Двоє з групи дивом врятувалися, а троє — Юрій Поправка, 25-річний Юрій Дяковський і 22-річний Віталій Ковальчук 17 квітня потрапили у полон до терористів.

За два дні понівечені тіла двох майданівців разом з тілом депутата Горлівської міської ради Володимира Рибака, котрий намагався повернути на будівлю міськради Державний прапор, скинутий сепаратистами, у річці Казенний Торець біля Райгородка під Слов’янськом знайшли місцеві рибалки.

Активістів жорстоко катували і вбили за те, що відмовилися розмовляти російською. Як пізніше розповів Віталій Ковальчук, єдиний хто вижив у полоні, обидва Юрії — Поправка і Дяковський  — на допитах продовжували говорити українською та заявили про те, що ходять до церкви Київського патріархату й ніякої іншої церкви не визнають. Достатньо їм було перейти на російську й сказати, що шанують Московський патріархат і залишилися б живими.

Юрія Поправку кололи ножами, палили, йому розрізали живіт. За повідомленням прес-служби МВС «причина смерті обох загиблих — комбінована травма тіла внаслідок тортур, з подальшим утопленням ще живих непритомних потерпілих».

Вже наступного дня після зникнення активіста пошуки сина почала мати, коли вона дзвонила на його мобільний, то чужий голос російською відповідав, що Юрка вбили. Терористи знущалися і над родичами загиблих, довго не віддаючи їхні тіла.

Як встановило слідство, катуваннями та убивством полонених майданівців і Володимира Рибака керував особисто відставний офіцер збройних сил Російської Федерації, колишній полковник ФСБ Гіркін. Відомі й виконавці злочину — це українські громадяни, жителі Харкова, члени проросійської організації «Оплот».

20 лютого 2015 року Юрію Поправці та Володимиру Рибаку було присвоєно звання Герой України, їх посмертно — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу нагороджено орденом «Золота Зірка».

«Завдяки таким героям Україна незнищенна, — каже відома київська художниця Марина Соченко, авторка портрета Юрія Поправки (на знімку). — Неможливо примусом заборонити національну ідентичність українця, знищити його жадобу волі. Наші загиблі Герої залишаються в строю. Вони разом із живими продовжують обороняти Україну від московської орди».

Фотоілюстрацію надано Мариною Соченко.