Яке домашнє завдання має виконати Україна, щоб стати членом НАТО? Відповідь на це запитання шукали народні депутати під час дискусії «Чому Україна досі не в НАТО: хто винен та що робити?», участь в якій узяли Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук і Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Лариса Ґаладза та представники громадянського суспільства.

«Євроатлантична інтеграція залишається першочерговим пріоритетом зовнішньої політики та політики безпеки України», — на цьому наголосив Перший заступник глави парламенту Руслан Стефанчук, який узяв участь у заході через включення по Zoom.

Політик підкреслив, що у відносинах між Україною та НАТО велика роль належить саме парламентському співробітництву, яке, за його словами, можна поділити на три фундаментальні складові. По-перше, це співпраця між українським парламентом та Парламентською асамблеєю НАТО. По-друге, це законодавчий процес, і по-третє, це парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади України в частині отримання критеріїв, які Альянс висуває перед державами—кандидатами на вступ до НАТО.

Відзначивши великий шлях, який ми пройшли починаючи з травня 1992 року, коли Україна була представлена в ПА НАТО постійною делегацією Верховної Ради зі статусом асоційованого члена, Р. Стефанчук наголосив на ролі парламенту в тому, що ще належить зробити. Зокрема, серед пріоритетів він назвав перехід України на стандарти, норми та принципи НАТО. А нагадавши про ухвалення плану законопроектних робіт, Перший заступник глави парламенту зазначив, що у ньому майже 40 законодавчих актів стосуються нашого поступу шляхом європейської та євроатлантичної інтеграції. Крім того, майже 60 нормативно-правових актів, за його словами, потрібно прийняти для того, щоб ми повноцінно виконали домашнє завдання. «Тому я й запропонував запровадити в парламенті Дні європейської та євроатлантичної інтеграції», — наголосив політик, зауваживши, що Верховна Рада має щотижня розглядати три-чотири законопроекти, які дають можливість рухатися у напрямку виконання наших зобов’язань щодо європейської та євроатлантичної інте-грації.

«Парламент був і залишається тим форпостом, який сповідуватиме ідеологію європейської та євроатлантичної інтеграції», — констатував він насамкінець.

У свою чергу Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Лариса Ґаладза, відзначивши закріплення в Конституції стратегічної мети стосовно європейського та євроатлантичного курсу, зазначила: «Україна усвідомила те, ким вона є і куди вона хоче рухатися. Це була величезна подія».

Крім того, посол зауважила, що великий сигнал було надіслано нашій країні у червні минулого року, коли Україна отримала статус партнера НАТО з розширеними можливостями. І дуже важливо, щоб Україна скористалася цією можливістю.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом Іванна Климпуш-Цинцадзе (ЄС) зазначила, що Україна заслуговує, як реальний фронтир західного світу, на те, щоб з нашим досвідом, з нашими напрацюваннями, можливостями ми все-таки були членами західної цивілізованої спільноти.

«Процес вступу в НАТО — це політичне, безпекове та оборонне завдання, яке має всі можливості стати головним двигуном для всіх інших політичних процесів в Україні», — сказала вона, додавши: «Саме тут ми могли б максимально об’єднати свої зусилля, але це вимагає чесної відповіді, насамперед собі: де ми сьогодні знаходимось? А не просто звітувати про закони, законопроекти, які, на жаль, сьогодні не працюють».

Голова Постійної делегації в Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв («Слуга народу»), нагадавши, що для членства України в НАТО потрібне колективне рішення країн—членів альянсу, ратифіковане їхніми парламентами, відзначив у цьому питанні важливу роль нашої парламентської делегації. «Саме ми маємо донести нашим партнерам-депутатам, що Україна спроможна, гідна і є надійним партнером для Альянсу», — сказав він. У цьому контексті, Є. Чернєв наголосив на важливості того, щоб наша країна на міжнародній арені об’єдналася. «Ми можемо всередині країни дебатувати, мати різні погляди на проблеми, але коли ми виходимо назовні — маємо бути єдині і не надсилати двозначних сигналів», — констатував політик.

Відзначивши, що більшість та опозиція єдині у цьому питанні, Є. Чернєв водночас за-уважив, що, на жаль, інформаційні атаки на деяких каналах призвели до зниження підтримки нашого шляху до НАТО за останній рік. З 53 відсотків минулого року до майже 50 цьогоріч.

«Ми розуміємо, таке зниження було спровоковано насамперед внутрішніми інформаційними атаками прокремлівських каналів. Дякувати Богові, вони нині закриті. І я думаю, що вони не поновлять свою роботу, бо це була абсолютно прокремлівська пропаганда, щоб дискредитувати і НАТО в Україні, і наш шлях в альянс», — сказав він.

Скріншот відео УКМЦ.