Замість швидкої допомоги — будівельний «козел».
Про важливу для регіону подію повідомляв «Голос України». Директор центру Анатолій Александренко тоді поінформував, що зупинятися на досягнутому не збираються: мають намір придбати за бюджетний кошт ще й 11 новітніх медичних автомобілів Volkswagen.
Чотирьох коліс недостатньо
Голова Сумської облдержадміністрації Василь Хома висловив сподівання, що сучасні позашляховики тепер вчасно доїжджатимуть до людей. Їхній порятунок залежить від того, наскільки швидко прибудуть медики на виклик. Встановлено жорсткий норматив: в екстрених випадках це треба робити за 20 хвилин, а у критичних — за 10.
Абсолютно зрозуміло, що час, витрачений водієм «швидкої» на дорогу, залежить не лише від класу автомобіля, а й від того, звідки і куди треба їхати. Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф розташований не у вельми зручному місці. У багатьох випадках доводиться добиратися до хворих чи травмованих, перетинаючи жваві центральні вулиці з інтенсивним рухом, оминаючи стихійні парковки, а то й затори.
Тим часом уже кілька років у Сумах не можуть запустити підстанцію швидкої допомоги, яка розташована на околиці міста, далеко від його центру та близько до зручних об’їзних доріг. На реконструкцію приміщення кошти виділив Євросоюз, але це не спонукало чиновників до відповідальності. Будівельні роботи на об’єкті тривали три роки, на них освоїли 65% виділених коштів — і все, процес зупинився.
Новообраний голова Сумської обласної ради Віктор Федорченко, коли про це дізнався, був просто шокований. Він вирішив провести на місці недобудованої підстанції виїзну нараду. У ній узяли участь депутати облради та медпрацівники.
Європа виділила грант
Раніше тут була санавіація. У 2013 році приміщення передали швидкій допомозі, але минуло аж три роки, доки медслужба повноцінно запрацювала. За словами А. Александренка, завдяки зручному розташуванню, наявності боксів для кількох автомобілів та іншим обставинам час доїзду карет «швидкої» до місць виклику скоротився на 20%.
— Але приміщення, яке до нас перейшло, було неадаптоване для працівників, — поінформував учасників виїзної наради директор Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. — Тому ми подали пропозиції до програми соціально-економічного розвитку Сумської області на 2017 рік.
Розроблений сумчанами проект виграв грант Європейського Союзу, і на його впровадження західні партнери виділили кошти в еквіваленті 5,2 млн грн. У 2018 році розпочалися роботи з реконструкції приміщення, замовником яких виступило
Управління капітального будівництва Сумської облдержадміністрації. Воно ж оголосило конкурс на виготовлення проектно-кошторисної документації. Але потім щось сталося: чи то проектанти не порозумілися із замовником, чи останній на когось за щось образився — спочатку почались проблеми з фінансуванням, а потім роботи взагалі зупинили, і нині вони перебувають «у стані ремісії».
Хто найбільше зацікавлений у тому, щоб підстанція швидкої допомоги якнайшвидше запрацювала? Коли «оголосити весь список» — від чиновників облдержадміністрації, депутатів обради, проектантів та будівельників до Центру екстреної медичної допомоги — відповідь на таке запитання буде очевидною. Звичайно ж, це сама швидка допомога — точніше, її керівництво. Однак з’ясувалось, що А. Александренко, коли зупинилось будівництво, поставився до цього байдуже. Навіть не прийшов до облради чи обл-держадміністрації і не поінформував про наявність проблеми керівництво регіону. Хоча, за словами самого А. Александренка, він неодноразово звертався до Управління капітального будівництва ОДА.
Гроші все-таки пахнуть
У березні минулого року Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф підпорядкували управлінню комунального майна облради. Однак на будівництві підстанції швидкої допомоги це не позначилось, і навіть на кадрову проблему анітрохи не вплинуло.
Щодо останньої, то тут потрібна окрема розмова. На початку минулого року навколо А. Александренка спалахнув скандал. Стало відомо, що керівник Сумського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф щомісяця призначав собі величезні премії, які зашкалювали за 100 тис. грн. У результаті заробив за попередній рік 1,22 млн грн. Із такими заробітками керівного лікаря можна було б миритися, якби і його підлеглі мали кожен хоча б п’яту частину таких доходів. Однак фельдшер «швидкої» заробляв на той час лише трохи більш як 5 тис. грн.
Здавалося б, у начальника управління комунального майна облради Дмитра Нагорного були всі підстави та можливості, аби нагадати підлеглому директору: велика зарплата виплачується за самовіддану роботу. Можливо, треба було б прийняти і кадрове рішення та замість лікаря-пенсіонера доручити керівництво центром комусь молодшому та завзятішому. Однак нічого такого не сталося: необхідна тисячам людей підстанція швидкої допомоги залишилась стояти замороженою, а Анатолій Александренко продовжив отримувати чималу зарплату.
Ситуація змінилася лише тоді, як про неї дізнався новий голова обласної ради.
— Я звик працювати, — запевнив Віктор Федорченко учасників виїзної наради. — А хто не вміє чи не хоче — нехай звільняють з посади.
Керівник представницького органу повідомив, що звертатиметься щодо незрозумілого перебігу робіт на будівництві підстанції швидкої допомоги до правоохоронних органів.
Сумська область.
Фото: sorada.gov.ua
