Представники п’яти континентів, 28 країн — Австрії, Австралії, Болгарії, Великобританії, Норвегії, Італії, Іспанії, Португалії, Німеччини, Єгипту, Польщі, Румунії, ОАЕ, Франції, Японії, США, Канади, України, Північної Македонії, Естонії, Хорватії, Словаччини, Угорщини, Туреччини, Нідерландів, Індії, Ізраїлю, Греції — взяли участь у міжнародному культурно-мистецькому онлайн-проекті «Леся Українка: розширення горизонтів», започаткованому Національним музеєм літератури України у співпраці з Товариством зв’язків з українцями за межами України («Україна-Світ») та Світовою федерацією українських жіночих організацій.

На заключному етапі проекту освітні заклади і громадські організації України та зарубіжжя в прямому ефірі, що тривав понад дві години, розповідали про своє прочитання творів геніальної поетки, декламували її вірші, виконували пісні на слова авторки «Лісової пісні». Разом із ведучими ефіру — заступницею директора Національного музею літератури України Раїсою Сенніковою, головою секретаріату Товариства «Україна-Світ» Аллою Кендзерою та керівником Міжнародного освітнього культурологічно-мистецького проекту «Обрядовий календар України» Валерією Левківською — шанувальників творчості незламної Лесі привітали директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАНУ Микола Жулинський, директорка Національного музею літератури України Галина Сорока, від Світової федерації українських жіночих організацій Олександра Фарима.

Леся Українка залишила по собі вражаючу духовну спадщину — поеми, прозові твори, понад 270 віршів, публіцистичні статті, переклади світової класики.

— Леся присвятила себе боротьбі за вільну Україну, вона вигострила полум’яне слово і боролася, щоб наблизити день визволення свого народу, — звертаючись до учасників проекту, сказав Микола Жулинський. — Вона намагалася пробудити національний дух, сформувати те, що ми сьогодні називаємо українською ідентичністю. Леся Українка належала до чільних діячів українського культурного націоналізму, як і Тарас Шевченко й Іван Франко. Її унікальні драми, які заслуговують на найвищі оцінки та найширше представлення у світі, стоять на рівні драм і трагедій Шекспіра.

— Творчий геній Лесі Українки уславив нашу літературу, — наголошує Галина Сорока. — Вона залишається нашою сучасницею, бо в її творах — поклик до свободи, до вищості духовного над усім суєтним. Сьогодні, коли відбулася наша незалежність і ми докладаємо стільки зусиль, щоб у нашому щоденному житті утвердити право на вибір, на свободу, ми згадуємо Лесю і її високі демократичні ідеї.

— Проект засвідчив, що велика українка об’єднує українців на різних континентах, — каже Алла Кендзера. — Ми почули її вірші англійською, їх читали студенти Пітсбургського університету (США), грецькою «Лісову пісню» декламувала Романна Лобач (Українська суботня школа «Трембіта», Афіни).

Цю драму-феєрію по-своєму прочитали у Норвегії, де поставили лялькову виставу з Мавкою та Лукашем, Водяником, Русалкою і Потерчатами. Ляльки у вишиванках, кептариках і солом’яних брилях для театралізованого дійства виготовили майстри української народної творчості, котрі мешкають у Норвегії, Португалії, Німеччині та Бразилії.

— Між наймолодшим і найстаршим учасником нашого заходу різниця у віці 90 років! Це говорить про те, що Лесине слово цікаве людям різних поколінь! — додає Валерія Левківська.