На цьому він наголосив під час відеоконференції Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова з представниками Європейського парламенту в рамках продовження діалогу між Європарламентом і Верховною Радою та здійснення інституційної реформи українського законодавчого органу влади. Розмова з колишнім Президентом Європейського парламенту Петом Коксом і доповідачем Європейського парламенту по Україні Міхаелем Ґалером є підготовчою до наступного раунду «Діалогів Жана Моне».
Відкриваючи дискусію, Президент Європарламенту в 2002—2004 роках Пет Кокс акцентував увагу на реформах, які тривають у Верховній Раді. Він зазначив, що необхідно уточнити питання для наступної зустрічі восени у Брюсселі. «Коли умови дозволять, хотіли б продовжити співпрацю особисто та запросити восени 2021 року до Брюсселя для продовження діалогу», — уточнив Пет Кокс і додав, що, незважаючи на пандемію, європейські політики уважно стежили за всіма подіями, які відбувалися в Україні, та радіють реформам у Верховній Раді. Окремо він відзначив вступну промову Д. Разумкова на відкритті п’ятої сесії дев’ятого скликання, в якій були озвучені основні принципи діалогу Жана Моне — побудова консенсусу та визначення пріоритетів. Пет Кокс підкреслив важливість ухвалення законопроекту про парламентський контроль, а також зміни у системі голосування за допомогою сенсорної кнопки, що запобігатиме неособистому голосуванню.
Наголошуючи на вагомості співпраці Верховної Ради та Європарламенту, П. Кокс також зауважив, що підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Європарламентом та Верховною Радою про спільні рамки підтримки парламентської демократії може відбутись під час майбутнього візиту Д. Разумкова до Брюсселя.
Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук під час відеоконференції поінформував про наміри українського парламенту розпочати «фундаментальну реформу з питань підвищення якості законодавчої діяльності та законодавства в цілому». Він зазначив, що кількість чинних нормативно-правових актів в Україні суттєво перевищує мільйон. 90 відсотків законопроектів, які розглядаються нині, — це зміни та доповнення до чинного законодавства. Велика кількість законів обернено пропорційна їхній якості. «Це є наслідком не зовсім задовільної роботи судової гілки влади та створює перешкоди для органів виконавчої влади і, звичайно, для законодавчої», — наголосив Руслан Стефанчук. Він зазначив, що для врегулювання ситуації необхідно розпочати роботу з систематизації, підвищення якості законодавства України, створення менш технічних законодавчих актів, більше кодифікованих. Для цього, за його словами, глава парламенту створює низку робочих груп з багатьох напрямів.
Парламент України вже ухвалив план законопроектної роботи на 2021 рік, і триває робота над середньостроковим плануванням на три наступні роки. «Думаю, нам вдасться провести серйозну реформу, пов’язану із законодавством, що дозволить значно підвищити його якість», — наголосив Перший заступник Голови Верховної Ради. Він також зауважив, що український парламент частково «вирішив питання з «кнопкодавством» на юридичному і технічному рівні, і надалі вдосконалюватиме цей механізм.
Р. Стефанчук також поінформував, що нині ведеться робота з узгодження законопроекту про опозицію. «Ми відмовилися від ідеї створення окремого закону й ідемо шляхом внесення змін до Регламенту Верховної Ради», — уточнив він. Руслан Стефанчук повідомив і про законодавчі інновації. Зокрема, минулого тижня подано проект змін до деяких законів щодо удосконалення процесу планування законопроектної роботи Верховної Ради України (№ 5178). Перший заступник глави парламенту відзначив, що в першому читанні вже ухвалено законопроект про публічні консультації (№ 4254), а також розробляється законопроект про засади правотворчої діяльності.
Прес-служба апарату Верховної Ради України.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
