Михайло Цимбалюк, Сергій Соболєв.
Микола Сольський, Данило Гетьманцев.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Верховна Рада продовжила розгляд поправок до проекту закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (№ 2194). Хоча тональність пленарного засідання та обговорення поправок задав виступ представника монобільшості Павла Фролова, озвучений ним під час виголошення заяв та пропозицій на початку пленарного засідання.
Народний депутат, зокрема, заявив, що представники «Батьківщини» та «ОПЗЖ» знову заблокували роботу парламенту поправочним спамом. «Політичні сили, які фактично десятиліттями кришували сірі та чорні земельні схеми, які з Держкомзему та Держземагентства робили інструмент власного збагачення, сьогодні не дають передати місцевим громадам повноваження розпоряджатися 10 млн га державних земель за межами населених пунктів. Не дають спростити бюрократичні процедури землеустрою та скасувати штучні обмеження для населення та бізнесу у веденні господарської діяльності на землі», — заявив він, додавши, що у вівторок за 2,5 години народні депутати пройшли лише 5% з 3,5 тис. поправок до законопроекту № 2194. «З такими темпами розгляду ми на остаточне голосування в цілому виходимо лише в травні. А проект про земельні аукціони ми зможемо розглянути лише на початку червня, а до цього проекту також надійшло майже 800 поправок», — наголосив П. Фролов і назвав це «поверненням до поправочного терору, шантажу та парламентської обструкції та огульного неконструктиву». На всі ці дії, переконаний депутат, має бути жорстка відповідь монобільшості. «Ми не маємо права перед своїми виборцями чекати декілька місяців і спостерігати за цим «бєспрєдєлом» із блокування парламенту. Якщо колеги не повернуть у парламент здоровий глузд, ми у повній відповідності до Регламенту сьогодні-завтра можемо проголосувати за продовження пленарного засідання до завершення розгляду цього питання. Або зібрати підписи за включення цього питання до позачергової сесії. Марафон так марафон», — заявив він.
Правом на репліку скористалися представники зазначених фракцій. Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко назвала події у парламенті «шабашем із продавлювання питання про продаж сільгоспземлі іноземцям і без контролю держави».
«Знімається контроль за використанням сільськогосподарської землі, дається право розпродавати особливо цінні землі, знімати верхній шар землі тощо. І це вони називають законотворчою діяльністю. Ми намагаємось поправками залишити за державою та українською нацією право володіти сільськогосподарською землею», — апелювала вона у відповідь.
Нестор Шуфрич («ОПЗЖ») наголосив, що є Регламент та права народних депутатів і вони роблять свою роботу, захищають людей і землю від дерибану.
А його колега по фракції Олександр Колтунович, представляючи поправки № 161 та № 162, зауважив, що відбувається експансія агрохолдингів. Усі законодавчі ініціативи, за його словами, спрямовані на посилення агрохолдингів, на формування та посилення монополій. «Тому це питання й потребує детального розгляду, тому ми й надалі будемо наполягати на наших поправках для того, щоб не дозволити експансію агрохолдингів та зупинити зубожіння селян в Україні», — сказав представник «ОПЗЖ», який також обурився тим, що народних депутатів звинувачують у тероризмі за виконання їхніх безпосередніх обов’язків.
Комітет ці поправки відхилив, а сесійна зала підтримала їх 50 та 54 голосами «за» відповідно.
Сергій Власенко («Батьківщина»), представляючи поправку № 165, заявив, що перед тим, як звинувачувати когось у поправочному спамі, потрібно припинити законодавчий тероризм. Яскравим прикладом цього він назвав законопроект, що розглядається. «Ним українські фермери не лише позбавляються можливості на конкурентних засадах стати власниками української сільськогосподарської землі. Тут руйнується система державного контролю за дотриманням екологічного та земельного законодавства, повністю розбалансовується система функцій та повноважень, які були в державі, органів місцевого самоврядування різних рівнів», — сказав він.
Утім, його поправку підтримали лише 63 народні обранці.
За словами голови Комітету з питань аграрної та земельної політики Миколи Сольського, цей законопроект не впливає на чинне законодавство стосовно того, хто може бути суб’єктом права власності на сільськогосподарську та несільськогосподарську землю. «Цей закон про інше — про передачу повноважень із розпорядження державними землями і не щодо продажу в частині сільськогосподарських, а лише щодо інших прав, таких як оренда», — зауважив він.
Водночас Юлія Тимошенко, представляючи поправку № 252, заявила, що цим законопроектом передбачено руйнацію залишків українського фермерства. Вона нагадала, що з 1992-го по 1997 рік виділялося по 50 га землі безоплатно, на необмежений термін, у користування для фермерських господарств. «Багато фермерських господарств на цьому й сьогодні існують», — сказала обраниця, додавши, що цим законам дозволяється ці 50 га забрати у фермерів або заплатити за неї.
У відповідь голова комітету зауважив, що про це в законі взагалі не йдеться. «Ця норма не працює вже тривалі роки. Чому її скасували? Бо це була роздача земель під селянсько-фермерські господарства, які створювались працівниками середніх та великих агропідприємств, яких оформили, щоб без конкурсу та аукціону отримати землю. Більшість цих земель обробляється й досі саме великими та середніми підприємствами», — сказав він.
Під час обговорення Нестор Шуфрич, пославшись на те, що один із народних депутатів, який напередодні був у сесійній залі, нині отримав позитивний тест на ковід, запропонував народним депутатам відправитись на двотижневу самоізоляцію.
У відповідь Голова Верховної Ради Дмитро Разумков зауважив, що парламент ніколи не йшов на локдаун. «Якщо є бажання змінити Регламент роботи Верховної Ради і перейти в режим роботи в комітетах, ви зможете це зробити щойно ми вийдемо з розгляду даного питання», — сказав Д. Разумков.
На початку ранкового засідання із заявою виступив також представник фракції «Голос» Роман Лозинський. Озвучивши останні результати опитувань, що за рік 44% українців втратили почуття безпеки, а судам довіряє менше 2% українців, він назвав це вироком для судової та правоохоронної системи.
Р. Лозинський нагадав також, що нині заручниками системи залишаються Андрій Антоненко, Сергій Стерненко та сотні інших українців. Їх утримання в СІЗО сьогодні депутат назвав незаконним, а, звернувшись до Президента як гаранта Конституції та прав людини, він закликав його включатися у такі справи, як справа Антоненка та Стерненка. Крім того, депутат закликав українців проявити громадянську позицію і 20 березня прийти на мирну акцію під Офіс Президента на 19.00.
Очевидно, напруження у сесійній залі не витримала й техніка. Через задимлення системи «Рада» на робочому місці одного з народних депутатів у роботі парламенту було оголошено 15-хвилинну перерву. Про причини задимлення на момент здачі номера нічого відомо не було.
