Учора парламентарії мали честь вітати у стінах Верховної Ради Президента Литовської Республіки Ґітанаса Науседу (на знімку вгорі). «Упродовж багатьох років у нас вибудовувалися справжні, надійні, дружні й ефективні відносини, — зауважив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков. — Співпрацю і допомогу, яку ми спостерігаємо з боку наших колег і яку вони, сподіваюся, відчувають і з боку України, важко переоцінити».
Президент Ґітанас Науседа свій виступ розпочав українською мовою, звернувшись до Голови Верховної Ради, народних депутатів та «дорогих братів і сестер — українців». «Я прибув до вашої країни зі звісткою дружби та співпраці, — продовжив глава Литовської Республіки. — Звертаюся до вас давньою і гідною мовою, яку довго переслідували та знищували, однак не знищили. Сподіваюся, що слова, які я нині скажу, допоможуть нам прокласти шляхи до спільного майбутнього. Ми завжди можемо опиратися на своє спільне минуле».
«Тридцять років тому, коли Литва боронила свою свободу під час кривавих січневих подій, українські добровольці поспішали на допомогу пліч-о-пліч із героями нашої свободи, — продовжив Ґ. Науседа. — І ми, литовці, кожного разу були поруч, коли народ України ставав на захист своєї гідності. Багато століть тому ми були поряд і навіть мали спільну державу. Ми торгували, вели культурний обмін, чинили опір спільному ворогові.
Наші народи разом захищали дорогі для європейської цивілізації цінності — повагу до верховенства права, свободи людини та демократії.
Литовсько-українську єдність проявлено у спільних героях. Не випадково саме тут, у Києві, спочив переможець битви під Оршею Костянтин Острозький. А в Острозі — герой Хотина Ян Кароль Ходкевич. І хоча минуло сім років від початку воєнної агресії, яка зруйнувала міжнародний лад та злагоду в Європі, ми, литовці, далі упевнено кажемо: Крим — це Україна. Ми суворо засуджуємо незаконні дії Росії, виступаємо за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та вітаємо ініціативу Києва зі створення Міжнародної кримської платформи». Цими словами закінчилася україномовна частина виступу Президента Литовської Республіки.
Далі Ґ. Науседа говорив рідною мовою. Він зауважив, що Литва бачить зусилля, які Україна робить задля політичного розв’язання конфлікту на Донбасі. «Ми однозначно закликаємо Росію та підсилені нею угруповання невідкладно виконати вимоги Мінських угод, — наголосив він. — Санкції проти Росії мусять діяти доти, доки вона не залишить незаконно зайняті території України. Не сумніваємося, що міцній Україні місце в міцній Європі. Щиро тішимося за цивілізаційний вибір України прямувати до європейської та євроатлантичної інтеграції, яку затверджено в Конституції».
«Моя країна не стала б членом ЄС і НАТО, якби не намір добиватися спільних політичних цілей, — продовжив Ґ. Науседа. — Ми пересвідчилися, що будь-якій країні, яка прагне змін, необхідний діалог із європейським суспільством. Прагнучи членства у Євросоюзі, не забувайте, що успіх реформ потрібен передусім для добробуту громадян та стабільності самої держави». Водночас він зауважив, що Литва прагне розвивати зв’язки з Україною в рамках телекомунікацій, інформаційних технологій та інновацій. «Вірю, що тісніша взаємодія між нашими країнами у творенні цифрової економіки могла б відкрити корисні можливості для розвитку української промисловості, підприємництва та для громадян. І певен, що цьогорічний литовсько-український економічний форум стане ще однією нагодою зміцнити наявні зв’язки», — зазначив Президент Литви.
Ґ. Науседа запевнив, що особисто домагається, щоб лідери ЄС домовилися про солідарний механізм розподілу вакцин із країнами Східного партнерства. У своєму виступі він також наголосив на спільних викликах, які виникли через небезпечну Білоруську атомну електростанцію. «Будівник електростанції, Росія, не лише наразив на ризик жителів регіону, а й намагається використати її для розширення свого впливу, — зауважив політик. — Зростаюча крихкість Білорусі створює пряму загрозу не лише для Литви, а й для України, тому хочу прилюдно попросити українську владу та її народ підтримати країни Балтії щодо Білоруської атомної електростанції та не купувати електроенергію, вироблену в Островці». Президент Литовської Республіки зазначив, що великі надії нині покладаються на проект синхронізації країн Балтії з електромережами континентальної Європи. Кожній державі цього регіону, яка намагається зменшити вплив Росії, необхідно зміцнювати енергетичну незалежність, запевнив Ґ. Науседа. Він зазначив, що вчасні інвестиції дали змогу Литві зменшити ризики, які створюють такі енергетичні проекти, як трубопровід «Північний потік-2», і висловив задоволення з того, що й Україна має намір прямувати шляхом синхронізації електричних мереж із континентальною Європою.
«Століття спільної історії навчили литовців шанувати волелюбний український народ та високо цінувати ваш незалежний характер, — зауважив очільник Литви. — Ми з великою радістю спостерігаємо відновлення та відродження вашої країни, яка усвідомлює свою цінність європейської держави. Литва може допомогти на шляху реформ і робитиме це в майбутньому». Свій виступ Президент Литовської Республіки завершив словами «Слава Україні!». Це викликало гучні оплески в залі, які й раніше переривали виступ високого гостя. Не аплодували тільки народні депутати із сектору, який займає фракція «Опозиційна платформа — За життя».
Під час урядової години, яку присвятили виконанню плану вакцинації населення від коронавірусної хвороби, виступив міністр охорони здоров’я Максим Степанов. Він наголосив на значній політизації теми пандемії. Протягом року наша медична система зробила колосальний стрибок у розвитку, запевнив чиновник. На підтвердження своїх слів він навів таку статистику: запущено шість тисяч апаратів штучної вентиляції легенів, збільшено потужності лабораторій лише ПЛР-тестування у 400 разів, організовано понад 60 тисяч ліжок із подачею кисню, ухвалено низку надефективних управлінських рішень, які дали змогу знайти баланс між економікою та епідеміологічною ситуацією. М. Степанов запевнив, що стратегія адаптивного карантину спрацювала, а єдиний повноцінний і тотальний локдаун, який оголошували навесні минулого року, був необхідний для того, щоб запустити систему охорони здоров’я. Решта заходів були в рази м’якші порівняно із сусідніми країнами. Натомість показники смертності від COVID-19 у нас помітно менші, наголосив міністр.
В умовах пандемії найкращий засіб захисту — це вакцинація, укотре наголосив із парламентської трибуни М. Степанов. «Це розуміє весь світ, окрім деяких наших політиків та їхніх ручних експертів, які, в погоні за тимчасовими політичними дивідендами, намагаються створити криве дзеркало паралельної діяльності, де все погано, вакцини не такі, а МОЗ не справляється», — сказав він, закликавши українців перевіряти інформацію і довіряти лише офіційним джерелам та каналам комунікації. «У нас та в наших міжнародних партнерів достатньо інформаційних ресурсів, на яких розміщено винятково достовірну і правдиву інформацію про перебіг вакцинації, якість препаратів, їх безпечність та дієвість», — наголосив чиновник. Він нагадав, що з 1 березня 2021 року запущено інформаційний ресурс про перебіг вакцинації. Там можна знайти всю необхідну інформацію — від розвінчання основних міфів та фейків до можливості запису в лист очікування. Нині в переліку охочих отримати щеплення налічується вже 290 тисяч осіб і це найкраща відповідь тим, хто вставляє палки в колеса Міністерства охорони здоров’я, наголосив очільник цієї структури. «Моя позиція залишається незмінною, — сказав він.
— Українці мають отримати винятково безпечні, сертифіковані міжнародними організаціями, дієві та якісні вакцини від визнаних світом виробників».
Дорожня карта вакцинації передбачає п’ять основних етапів, нагадав чиновник. «Менш як за місяць ми змогли перейти до другого етапу вакцинації і вже наступного тижня розпочнеться робота стаціонарних пунктів щеплення сімейних лікарів», — сказав він. За його словами, нині в країні вже вакциновано 92 713 осіб.
М. Степанов заперечив інформацію про те, що медики та військові не довіряють вакцині. «Насправді це не так, вони вакцинуються і показують приклад своїм колегам», — сказав міністр. А також повідомив, що найближчим часом наша країна вже отримає додаткові партії вакцин від усіх відомих на сьогодні виробників, окрім російського.
Поспілкувавшись із представниками уряду у форматі запитання-відповідь, народні депутати перейшли до роботи над поправками до законопроекту про внесення змін до Земельного кодексу та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції в сфері земельних відносин (№ 2194). Далі заступниця глави парламенту Олена Кондратюк оголосила низку депутатських запитів. На цьому засідання завершилося.
Учора народні депутати вітали із днем народження свого колегу Степана Кубіва.
Сергій Соболєв, Іван Кириленко.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
