Торік через пандемію ця традиція була перервана. Та ненадовго. Нинішнього березня члени молодіжної патріотичної організації «Поклик Яру» провели смолоскипну ходу на честь головного отамана полку гайдамаків Холодного Яру, керівника антибільшовицького повстання, Василя Чучупака.
— Постать 24-літнього отамана притягальна й для сучасної молоді, — ділиться організатор ходи, історик Павло Наконечний. — У селах Холодноярщини, окупованих «червоними», молодий вчитель, учасник Першої світової, підняв проти загарбників масове повстання. Протягом трьох років збройна організація Холодного Яру, яка мала понад шість тисяч штиків і контролювала десятки населених пунктів краю, стала, по суті, останнім незборимим бастіоном Української Народної Республіки.
На чорному, як земля, прапорі холодноярців були викарбувані слова «Воля України або смерть!». На честь мужніх захисників УНР 93-й окремій механізованій бригаді Збройних Сил України, яка на сході боронить суверенітет і територіальну цілісність держави, присвоєно звання «Холодний Яр».
— Навесні 1920 року, — продовжив Павло Наконечний, — оточений зусібіч енкаведистами, Василь Чучупак загинув. Останніми словами несхитного отамана стало пророче: «Готуй нових борців, Холодний Яре!». Ось чому ми сьогодні тут, на місці останнього бою провідника повстанців, на місці запеклої боротьби українського селянства проти московських окупантів.
Черкаська область.
