Міжнародна спільнота запровадила цю дату відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/69/323, ухваленої у 2015 році. День встановлено, щоб привернути увагу до трагічних наслідків геноциду в історії людства, віддати шану загиблим та зміцнити глобальні механізми запобігання таким злочинам у майбутньому.

Дату обрано невипадково — саме 9 грудня 1948 року було прийнято Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Документ став першою міжнародною угодою, яка юридично визначила поняття «геноцид» і зобов’язала держави запобігати йому та карати за такі дії. Конвенція була підписана на тлі досвіду Другої світової війни та Голокосту, коли світ уперше зіткнувся із масштабним, системним винищенням людей за етнічною, національною чи релігійною ознакою.

Геноцид визнано найтяжчим злочином проти людяності. Його природа — це спроба знищити групу людей як таку: через масові вбивства, створення нестерпних умов життя, насильницьке переселення, знищення культурної спадщини, заборону мови, руйнування соціальних інституцій. Серед найтрагічніших подій ХХ століття, що стали символами жахіть геноциду, — Голокост, геноцид вірмен, трагедія у Руанді, масові злочини в Боснії та Герцеговині. Кожен із цих епізодів довів, що ненависть, нетерпимість і політичні режими, побудовані на диктатурі та расовій або національній винятковості, здатні перерости у злочин планетарного масштабу.

Цей день  є не лише даниною жертвам минулого, а й попередженням людству. Його завдання — формувати культуру пам’яті, підтримувати глобальну солідарність у захисті прав людини, посилювати механізми раннього реагування на загрози масових злочинів. ООН, регіональні організації та держави закликають приділяти особливу увагу освіті у сфері прав людини, вивченню уроків історії, протидії мові ворожнечі та дискримінації — чинникам, що часто передують злочинам геноциду.

Для України тема геноциду має особливе значення. Вітчизняний досвід пережитого Голодомору 1932—1933 років, який визнано геноцидом українського народу, а також масові злочини тоталітарних режимів проти різних національних і соціальних груп формують чутливість суспільства до небезпеки повторення подібних трагедій. Сьогодні, у період збройної агресії рф проти України, питання запобігання злочинам, спрямованим проти цивільного населення, на знищення культурної спадщини, насильницьку депортацію та інші порушенняь міжнародного гуманітарного права, знову набуває гострої актуальності.

Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду нагадує, що людська гідність є абсолютною цінністю, а кожне життя — унікальне і непорушне. Світова спільнота покликана зробити все для того, щоб запобігти таким злочинам, посилювати відповідальність за них і не допускати повторення трагедій, які залишили глибокі рани в історії людства. Це день скорботи, солідарності, міжнародної відданості принципам гуманізму, миру та непорушності прав людини.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.